Упрощенная HTML-версия
122
Акушерство і гінекологія. Том 1
нефрин утворюються шляхом конверсії тирозину в середньому мозку. Фермент ти
розин гідроксилаза конвертує тирозин до (3,4 дигідроксифенілаланіну) (допа), який
потім декарбоксилюється до допаміну. Важливим коферментом цього процесу є піри
доксин. Допамін оксидаза конвертує допамін до норепінефрину. Норепінефрин потім
конвертується у епінефрин шляхом додавання метилової групи за допомогою фер
менту метилтрансферази (рис. 4.3).
Попередником серотоніну є триптофан, який спочатку конвертується до 5 гідрок
ситриптофану за допомогою ензиму триптофан гідроксилази, що, в свою чергу, декар
боксилюється з утворенням серотоніну. Основним метаболітом серотоніну є
5 гідроксиіндолоцтова кислота (5 HIAA), яка може бути визначена в сечі. Серотонін
безпосередньо не впливає на виділення ГнРГ, але він сприяє виділенню пролактину,
можливо, шляхом стимуляції секреції гіпоталамічного пролактин рилізинг фактора.
Сучасна точка зору щодо дії нейротрансмітерів полягає в тому, що біогенні кате
холаміни модулюють пульсаційне виділення ГнРГ. Вважають, що норепінефрин сти
мулює, а серотонін інгібує виділення ГнРГ шляхом впливу на частоту, і, можливо,
амплітуду імпульсів ГнРГ. Отже, фармакологічні або фізіологічні агенти, які впли
вають на функцію гіпофіза, можливо, діють шляхом порушення синтезу або метабо
лізму катехоламінів, що регулюють пульсаційне виділення ГнРГ.
Внутрішньовенне введення допаміну як у чоловіків, так і в жінок, призводить до
зменшення рівня циркулюючого пролактину і гонадотропінів. Допамін не чинить
прямої дії на секрецію гонадотропінів передньою часткою гіпофіза, його дія моду
люється шляхом інгібіції виділення ГнРГ гіпоталамусом. Хоча точна хімічна струк
тура ендогенного пролактин інгібуючого гормону ще нез’ясована, вважають, що до
фамін відіграє роль гіпоталамічного інгібітора секреції пролактину.
Вплив нейротрансмітерів на секрецію гіпоталамічних гормонів може здійснюва
тися кількома механізмами. Одним із можливих механізмів є пряма міжклітинна
взаємодія або мультисинаптичні зв’язки, де нейротрансмітери виділяються термі
Рис. 4.3.
Біохімічна структура попередників стероїдних гормонів:
1
— фенант
рен;
2
— циклопентанпергідрофенантрен (гонан, D додаткове 5 вуглецеве кільце);
3
— холестерол
1
2
3