Упрощенная HTML-версия
13
стом і дослідником. Його фундаментальна праця «Маткові кровотечі» (1884) витри
мала багато видань і була перекладена французькою мовою. У 1898 р. Снєгірьов на
приватні кошти організував гінекологічний інститут для удосконалення лікарів пе
риферії. Снєгірьов перший вніс пропозицію про утворення штучної піхви з прямої
кишки, розробив операцію кольпопексії з метою усунення випадання та зміцнення
тазового дна, вдосконалив техніку оваріотомії, повного видалення матки, запропо
нував новий метод перев’язування
а. uterina
. Значним внеском у науку є його «Ана
томія тазових органів». Снєгірьов детально виклав клініку доброякісних і злоякіс
них утворень, описав 4 форми раку, був засновником першого в країні товариства у
боротьбі з раком та фундатором деяких радіотерапевтичних товариств. Високо ціни
ли Снєгірьова його видатні сучасники — Лев Толстой, художник Маковський.
Представником Московської школи був професор Микола Іванович Побєдінський
(1861–1923), послідовник професора Макєєва, автор широко відомого підручника
з акушерства для студентів. Він розробляв хірургічний напрямок в акушерстві, ви
вчав проблему кесаревого розтину, вузького таза, сполучення вагітності і раку, ток
сикозів вагітності, остеомаляції. Під його керівництвом було написано понад 100 нау
кових праць.
Олекса Іванович Лебедєв (1850–1923), професор гінекології Петербурзької
військово медичної академії, першим у Росії почав розширювати показання до кеса
ревого розтину, вказав на віддалені наслідки цієї операції. Він був прихильником
фізичних методів у консервативному лікуванні жіночих хвороб (піхвовий душ). Його
перу належить монографія «До вчення про надмірне накопичення навколоплідної
рідини», кілька робіт з оперативної гінекології.
Винятковим спеціалістом у галузі анатомії жіночої статевої сфери був заслуже
ний професор Першого Московського державного університету, голова акушерсько
гінекологічного товариства, засновник і редактор журналу «Гинекология и акушер
ство» Олександр Петрович Губарєв (1855–1921), автор монографій «Хірургічна ана
томія черевної порожнини», «Оперативна гінекологія та основи абдомінальної
хірургії».
У 1797 р. у Петербурзі розпочав свою діяльність перший в Росії Повивальний
інститут з пологовим відділенням (з 1895 р. — Імператорський клінічний повиваль
ний інститут, згодом Імператорський акушерсько гінекологічний інститут, нині — На
уково дослідний інститут акушерства і гінекології ім. Д. О. Отта РАМН). Його пер
шим директором був професор І. Ф. Баландін. З 1893 р. директором інституту став
Дмитро Оскарович Отт (1855–1929). Автор відомої книги «Оперативна гінекологія»,
він запропонував медіальну перинеотомію, новий метод відновлення розривів про
межини, оригінальний діагностичний метод виявлення прохідності маткових труб,
провів перші кольпоскопії, уточнив показання до кесаревого розтину, описав винай
дені ним інструменти і прилади. Отт був організатором виїзної акушерської полі
клініки для надання допомоги малозабезпеченим хворим; головою акушерсько гіне
кологічного товариства в Петербурзі, одним із організаторів Всесоюзного товариства
акушерів гінекологів. Д. О. Отт водночас із Імператорським інститутом очолив Жіно
чий медичний інститут, домігся для нього державних субсидій і зрівнювання у пра
вах лікарів жінок з лікарями чоловіками. Заслугою Отта було також створення влас
ної наукової школи; зразкової системи підготовки і удосконалення акушерок.
Одним із найближчих співробітників Д. О. Отта був вихованець Військово ме
дичної академії Василь Васильович Строганов (1857–1938). Він працював акуше
ром гінекологом у Чернігівській губернії, а після одержання ступеня доктора ме
дицини — професором Імператорського інституту в Петербурзі. Світову славу при
несла Строганову розроблена ним схема лікування еклампсії; він займався пробле
мами передлежання плаценти і розривів матки. Велику популярність мала його
Вступ