Упрощенная HTML-версия
136
Акушерство і гінекологія. Том 1
Екскреція ФСГ і ЛГ із сечею коливається від 1 до 10 МО/добу, а їх рівень у
сироватці крові — від 1 до 100 мМО/мл. Екскреція естрогенів (естрону, естрадіолу і
естріолу) є найнижчою протягом ранньої фолікулярної фази, досягає максимуму без
посередньо перед піком ЛГ, після чого швидко знижується і знову підвищується в
лютеїнову фазу, наприкінці якої також знижується. Зростання рівня цих естрогенів у
лютеїнову фазу має меншу амплітуду, але більшу тривалість, ніж протягом передову
ляторного піка. Пік екскреції естрогенів із сечею становить 50–75 мкг/добу. Сироват
ковий рівень естрадіолу зростає з менш ніж 50 пг/мл у ранню фолікулярну фазу до
200–500 пг/мл у середині циклу з підвищенням у лютеїнову фазу до 100–150 пг/мл.
Основним метаболітом прогестерону, який екскретується з сечею, є прегнандіол.
Рівень прегнандіолу не перевищує 0,9 мкг/добу перед овуляцією і вищий 1 мкг/добу
(3–4 мкг/добу) після овуляції. Рівень прогестерону у сироватці крові менший 1 нг/мл
перед овуляцією і в середині лютеїнової фази досягає 10–20 нг/мл. За 4–
6 днів до початку менструації рівні естрадіолу, прогестерону і 17 гідроксипрогестеро
ну починають знижуватись. У середині циклу спочатку підвищується рівень естрадіо
лу. Після досягнення піка естрадіолу виникає раптовий підйом хвилі ЛГ і ФСГ. Сек
реція ЛГ досягає піка через 18 год і утримується (плато) протягом 14 год, а потім
знижується. Середня тривалість хвилі ЛГ дорівнює 24 год. За 12 год до початку хвилі
ЛГ зростає рівень прогестерону і 17 гідроксипрогестерону. Разом з піком ЛГ спостері
гається зниження концентрації естрадіолу і подальше зростання рівня прогестерону.
Таке зрушення стероїдогенезу на користь прогестерону замість продукції естрадіолу
відбувається внаслідок лютеїнізації гранульозних клітин фолікула під дією ЛГ.
Рівні інших гормонів протягом яєчникового циклу також підлягають деяким змінам.
Сироваткові рівні андростендіону і тестостерону незначно коливаються протягом цик
лу, хоча їх середні рівні є вищими протягом фолікулярної фази порівняно з лютеїно
вою. Рівень ТТГ є відносно стабільним, тимчасом як вміст адренокортикотропного
гормону (адренокортикотропіну, АКТГ) і гормону росту мають передовуляторний пік,
а рівень пролактину дещо підвищується у лютеїнову фазу циклу.
Якщо відбувається запліднення, продукція прогестерону жовтим тілом триває
під стимулювальним впливом ХГЛ, який секретується синцитіотрофобластом і ут
ворюється жовте тіло вагітності. Жовте тіло досягає в діаметрі 1,5–2 см і зазнає
зворотного розвитку через 11–12 тиж.
Тканини
мішені. Менструальний цикл
Довжина (тривалість) менструального циклу.
Середній вік менархе становить 12–
13 років, а середній вік менопаузи — близько 51 року. Отже, менструація у жінки
відбувається понад 38 років. Довжина менструального циклу коливається у різних
жінок і у однієї і тієї самої жінки протягом різних періодів її життя. Нерегулярний
менструальний цикл частіше спостерігається протягом 2 років після менархе і 3 років
перед менопаузою, коли найбільш частими є ановуляторні цикли. Протягом цих пе
ріодів життя можуть спостерігатись як скорочення, так і продовження (частіше) дов
жини менструального циклу.
Довжина менструального циклу є найменш варіабельною у віці між 20 та 40 ро
ками. Протягом цього періоду відбувається поступове зменшення довжини циклу.
Фолікулярна фаза визначається як інтервал між початком (1 м днем) менструації та
днем, коли починається зменшення пікового рівня ЛГ. Прийнято вважати, що серед
ня тривалість менструального циклу дорівнює 28
±
7 днів. Короткі менструальні цик
ли (<21 дня) називаються поліменореєю, довгі (>35 днів) — олігоменореєю. Серед
ня тривалість менструальної кровотечі дорівнює 4
±
2 дні.