Упрощенная HTML-версия
14
Акушерство і гінекологія. Том 1
«Збірка акушерських задач» і монографія «Про найважливіші ускладнення вагіт
ності і пологів».
Проблемою еклампсії, нестримного блювання вагітних займався також високота
лановитий викладач, теоретик і практик Георгій Андрійович Соловйов (1856–1932).
Запропонований ним зап’ястний показник для уточнення ємності жіночого таза і досі
використовується у практичному акушерстві.
З Петербурзького жіночого медичного інституту (нині Петербурзький державний
медичний університет ім. акад. І. П. Павлова) вийшли видатні вчені і практики, ор
ганізатори медичної освіти М. М. Феноменов, П. Т. Садовський, Л. О. Кривський,
К. К. Скробанський, Л. Л. Окінчиц, І. І. Яковлев, І. Ф. Жорданія.
Докторська дисертація Миколи Миколайовича Феноменова (1855–1918) «До
вчення про кіфотичний таз і розрив симфізу під час пологів» зробила його ім’я ши
роко відомим. У 1885 р. він очолив кафедру акушерства і гінекології в Казанському
університеті, потім повернувся до Петербурга. Обіймаючи посаду директора Надеж
динського (нині ім. В. Ф. Снєгірьова) родопомічного закладу, він працював водно
час на кафедрі акушерства і жіночих хвороб Жіночого медичного інституту. Його
«Оперативне акушерство», опубліковане у 1892 р., і досі залишається класичним по
сібником. Феноменов вичерпно обгрунтував показання та умови і описав техніку
майже всіх акушерських операцій, запропонував метод перфорації передлежачої го
лівки плода, декапітації, клейдотомії, вдосконалив акушерські інструменти, наполег
ливо втілював методи асептики й антисептики в акушерстві.
Петро Тимофійович Садовський (1863–1912) прославився своїми унікальними
для того часу дослідженнями: «Вчення про роль епітелію в патогенезі ретенційних
кіст фаллопієвих труб при їх зарощенні», «Про засоби поширення мікробів з порож
нини матки» — однією з перших робіт про дрімаючу і висхідну інфекцію. Він описав
методику видалення матки через піхву, рекомендації щодо методів профілактики
ушкодження сечоводів під час лапаротомій і зашивання уражених сечоводів.
Професор акушерства і жіночих хвороб Леонід Олександрович Кривський роз
робляв проблему повторного кесаревого розтину, оперативної гінекології, біомеха
нізму пологів при аномальних передлежаннях голівки. До видання під своєю редак
цією «Посібника з жіночих хвороб» Кривський залучив найкращі наукові сили Росії.
Школу професора Отта пройшов видатний клініцист Рене Валентинович Кіпарсь
кий (1867–1938), співавтор відомої «Оперативної гінекології», який виконав низку
операцій щодо виправлення неправильного положення матки, блискучий майстер
піхвових операцій. Одним із перших він виконав пересадку яєчника в порожнину
матки для лікування жіночої неплідності, вдосконалював оперативну техніку усунен
ня непрохідності маткових труб. Кіпарський був неперевершеним фахівцем у
фістульній хірургії, першим у нашій країні почав застосовувати сфінктеропластику
сечового міхура, утворення штучного сфінктера. Він домігся відкриття в своєму інсти
туті спеціального відділу, який вивчав акушерсько гінекологічну урологію.
Академік Костянтин Климентійович Скробанський (1874–1947), вихованець Пе
тербурзької військово медичної академії, створив власну школу акушерів гінекологів.
Його перу належить близько 200 наукових робіт; підручник «Акушерство і гінеко
логія»; під його керівництвом виконано понад 50 дисертацій. У своїй праці «Досвід
експериментальної розробки питання про патогенез еклампсії» Скробанський вста
новив значення плацентарної тканини та вироблених нею речовин у генезі пізнього
токсикозу вагітних. Він визначив показання для хірургічного втручання в акушерстві
і гінекології, в тому числі для оперативного лікування раку.
Людвіг Людвігович Окінчиц (1874–1941) прославився виданим ним двотомни
ком оперативної гінекології, посібником «Гінекологічна клініка», дослідженням «До
питання про взаємовідношення деяких залоз внутрішньої секреції». Значну роль у