Упрощенная HTML-версия
15
розв’язанні спірних питань судово медичної науки відіграла його монографія «Вікові
зміни дівочої пліви».
Одним із кращих учнів М. М. Феноменова був Герман Генріхович Гентер (1881–
1935), відомий своїми дослідженнями: «Передчасне виділення дитячого місця», «Ме
тоди дослідження в гінекології», а також працями про механізм пологів, про випаді
ння статевих органів. Ранні ознаки вагітності та параметриту — ознаки Гентера — уві
йшли і в сучасні підручники та довідники з акушерства. У клініці Гентера для лікарів
акушерів проводилися спеціальні семінари «вівторки», які збирали слухачів не тільки
з місцевих родопомічних установ, але й з інших міст. Гентер був дбайливим вихова
телем молоді, давав можливість молодим лікарям брати участь у його оперативній
практиці, написав посібник з акушерства для лікарів і студентів, завжди керував їх
науковою роботою.
Одним із найталановитіших учнів Д. О. Отта, який навіть дістав прізвисько «ма
ленького Отта» був Михайло Васильович Йолкін (1884–1940). Лише один перелік
його праць з основних питань акушерства і гінекології свідчить про неабияку еруди
цію автора: «Про регіонарну анестезію при гінекологічних операціях», «Оперативне
лікування ретрофлексій матки за способом автора», «Випадки природженої грижі
пуповини», «Нові методи екстирпації матки за умови цілковитого проляпсу у людей
похилого віку», «Сучасні погляди на еклампсію і методи її лікування», «До питання
про недостатність тазового дна», «Шляхи профілактики післяпологової інфекції»,
«Гонорея жінок та її лікування», «Фізкультура і менструальні функції», «Злоякісні
новоутворення яєчників», «Кесарів розтин в терапії вузького таза» тощо. І. І. Яковлєв
(1896–1968), представник оттовської школи, створив новий методологічний підхід
до вивчення фізіології і патології вагітності та пологів. Він вивчав функції головно
го мозку при вагітності, запропонував фізіологічні методи знеболювання, розвинув
уявлення щодо біомеханізму пологів, запропонував класифікацію аномалій полого
вої діяльності.
Сильна школа акушерів і гінекологів створювалась у цей час і в Казані. Її заснов
ником став Віктор Сергійович Груздьов (1866–1938), випускник Петербурзької
військово медичної академії, учень О. І. Лебедєва, один із перших онкогінекологів у
Росії.
Свою науково дослідницьку діяльність він почав ще в студентські роки, Груздьов
був двічі премійований за свої праці. Заслужену славу принесли йому роботи «Про
розвиток морфології маткової мускулатури», «Про фізіологію жіночої статевої сфе
ри», «Про рак матки». Характерним для Груздьова та його школи був тісний зв’язок
питань клініки з морфологічними науками. У Казані він протягом 30 років завідував
кафедрою, майже 20 років був редактором Казанського медичного журналу. Попу
лярність цього журналу, який об’єднав навколо себе кращі наукові сили, збереглася
і досі. В. С. Груздьов тривалий час керував медичним товариством у Казані та був
організатором місцевого інституту удосконалення лікарів. Він є автором одного з кра
щих у країні посібників з акушерства і жіночих хвороб. Серед акушерів гінекологів
важко було знайти подібного до нього ентузіаста щодо популяризації наукових знань
і передачі свого багатогранного досвіду молоді.
Вихованець Казанського університету і учень Груздьова, Микола Іванович Го
ризонтов багато енергії віддав дослідженням у галузі туберкульозу жіночих ста
тевих органів. Більша частина його науково педагогічної діяльності проходила в
Сибіру, спочатку в Томську, а потім у Новосибірську, де він створив наукові шко
ли.
Видатними учнями В. С. Груздьова були М. С. Малиновський (1880–1976) та
Л. С. Персіанінов (1908–1978), котрі стали визнаними лідерами Московської школи
акушерства і гінекології, організаторами системи родопомочі. М. С. Малиновський
Вступ