Упрощенная HTML-версия
171
нюють значних вад розвитку, але можуть бути причиною
розумових порушень
і
ано?
мальних поведінкових реакцій
у постнатальному періоді.
Плодові оболонки і плацента
Трофобласт
На початку другого місяця ембріогенезу
трофобласт
має велику кількість вто
ринних і
третинних ворсинок
, які надають йому променистого вигляду. Ворсинки
занурені у мезодерму
хоріонічної пластинки,
а на периферії прикріплюються до ма
теринської децидуальної оболонки за допомогою
зовнішнього шару цитотрофоблас?
та.
Поверхня ворсинки вкрита синцитієм, що лежить на одному шарі клітин цито
трофобласта, який вкриває серцевину ворсинки, утворену васкуляризованою мезо
дермою. Капілярна система серцевини стовбурових ворсинок вступає в контакт із
капілярами хоріонічної пластинки та сполучної ніжки, даючи початок позазарод
ковій судинній системі.
Протягом наступних місяців від стовбурових ворсинок відростають численні
дрібні гілочки в оточуючі
лакунарні та міжворсинчасті простори.
Спочатку ці вор
синки примітивні, але до початку четвертого місяця клітини цитотофобласта і деякі
сполучнотканинні клітини зникають. Таким чином, материнську і плодову судинну
систему розмежовують лише синцитій і ендотеліальна стінка кровоносних судин
ворсинок хоріона. Синцитій може потоншуватись, і великі його сегменти з кількома
ядрами відриваються, потрапляють у міжворсинчасті кров’яні лакуни. Такі уламки
—
синцитіальні вузли
— потрапляють у материнську судинну систему і звичайно
дегенерують, не спричинюючи жодних симптомів. Зникнення клітин цитотрофо
бласта починається від менших ворсинок і переходить на більші. Хоча деякі елемен
ти цитотрофобласта залишаються у великих ворсинках, вони не беруть участі в обміні
речовин між материнською і плодовою системами кровообігу.
Ворсинчастий хоріон і основна децидуальна
(відпадна) оболонка
У перші тижні розвитку ворсинки вкривають усю поверхню хоріона. Протягом
вагітності ворсинки на ембріональному полюсі продовжують рости і поширювати
ся, даючи початок
ворсинчастому хоріону.
Ворсинки на протилежному полюсі деге
нерують, і до третього місяця ембріогенезу утворюється
гладкий хоріон.
Різниця у
будові ембріонального і протиембріонального полюсів хоріона позначається також і
на структурі відпадної (децидуальної) оболонки, яка є функціональним шаром ен
дометрія і відторгнення якої відбувається при пологах (рис. 5.10). Частина відпад
ної оболонки над ворсинчастим хоріоном — основна відпадна оболонка (базальна
децидуальна оболонка,
decidua basalis
) складається з компактного шару великих де
цидуальних клітин, які наповнені ліпідами і глікогеном. Децидуальний шар над
протиембріональним полюсом має назву сумкової відпадної оболонки (капсулярної
децидуальної оболонки,
decidua capsularis
). При збільшенні розмірів хоріонічного
міхура цей шар розтягується і дегенерує. У зв’язку з цим гладкий хоріон вступає в
контакт зі стінкою матки і утворюється пристінкова відпадна оболонка (парієтальна
децидуальна оболонка,
decidua parietalis
), з якою він зливається, облітеруючи по
рожнину матки. Отже, єдиною частиною хоріона, яка бере участь у процесі обміну
Розділ 5. Репродуктивна генетика...