Упрощенная HTML-версия
174
Акушерство і гінекологія. Том 1
шийки матки: 1) повне передлежання плаценти — плацента повністю перекриває
внутрішній зів; 2) часткове передлежання плаценти — плацента частково перекри
ває внутрішній зів; 3) крайове передлежання плаценти — край плаценти досягає
краю внутрішнього зіва; 4) низьке прикріплення плаценти (низька плацентація) —
плацента розміщується в нижньому матковому сегменті, але не досягає краю внут
рішнього зіва.
Аномалії прикріплення плаценти включають такі стани:
приросла плацента
(placenta accreta)
— патологічна інвазія плаценти у поверхневий шар міометрія з
повною або частковою відсутністю базальної децидуальної оболонки;
вросла пла?
цента (placenta increta)
— патологічна інвазія плаценти у всю товщу міометрія;
про?
росла плацента (placenta percreta)
— патологічна інвазія плаценти з наскрізним про
никненням у міометрій і периметрій, іноді з проникненням у прилеглі структури.
Приросла плацента призводить до неможливого відокремлення плаценти від
стінки матки при народженні плода, що може призвести до масивної кровотечі, шоку
і смерті матері. Інші аномалії плаценти включають більш рідкісні стани: 1)
валопо?
дібна плацента (placenta circumvallata) —
оболонки подвоюються позаду її краю,
утворюючи щільне кільце навкруги периферії плаценти; 2) п
лацента у формі покри?
вала (placenta velamentous)
; 3)
резервна плацента (placenta suсcenturiata)
— додаткова
частка плаценти, яка імплантується на деякій відстані від решти плаценти; 4) п
ере?
длежання судин пупкового канатика (vasa previa)
— оболонкове прикріплення пуп
кового канатика, коли судини плода проходять над внутрішнім зівом. Такий стан
може спостерігатися при
placenta velamentous
і
placenta suсcenturiata.
Кровопостачання плаценти
Котиледони отримують кров з 80–100 спіральних артерій, що пронизують деци
дуальну пластинку і входять у міжворсинчасті простори з майже регулярними про
міжками. Просвіт спіральних артерій є вузьким, тому тиск крові у міжворсинчасто
му просторі високий. Завдяки цьому кров потрапляє на значну глибину у міжвор
синчасті простори і омиває численні ворсинки хоріона оксигенованою кров’ю. Коли
тиск зменшується, кров повертається з хоріонічної пластинки в децидуальну обо
лонку і звідти — у вени ендометрія. Таким чином, кров із міжворсинчастих лакун
повертається у материнську циркуляцію через вени ендометрія.
Міжворсинчастий простір зрілої плаценти вміщує близько 150 мл крові, яка онов
люється 3–4 рази за хвилину і омиває ворсинки хоріона, площа поверхні яких коли
вається від 4 до 14 м
2
. Але плацентарний обмін відбувається не в усіх ворсинках, а
лише в тих, де судини плода тісно контактують із синцитіальним покривом. У цих
ворсинках синцитій утворює додаткові мікроворсинки, які збільшують площу кон
такту, а отже, швидкість обміну між кров’ю матері та плода.
Плацентарний бар’єр,
що відокремлює кров матері від крові плода, спочатку скла
дається із чотирьох шарів:
1) ендотелію судин плода;
2) сполучної тканини серцевини ворсинки;
3) цитотрофобластичного шару;
4) синцитію.
З четвертого місяця плацентарна мембрана стоншується завдяки тому, що ендо
телій судин вступає у тісний контакт із синцитіальною мембраною, чим досягається
збільшення швидкості обміну. Але плацентарний бар’єр може пропускати багато
речовин. Враховуючи, що материнська кров у міжворсинчастому просторі відокрем
лена від крові плода похідними хоріона, плаценту людини відносять до
гемохоріаль?
ного типу.