Упрощенная HTML-версия
175
Функції плаценти
Основні функції плаценти включають:
1) газообмін між кров’ю матері та плода;
2) живильну функцію (обмін метаболітів та електролітів між матір’ю і плодом);
3) гормональну функцію (продукція гормонів);
4) передачу материнських антитіл, які забезпечують пасивний імунітет плода;
5) детоксикаційну функцію (детоксикація деяких речовин).
Обмін газами
. Обмін газів у плаценті (кисень, вуглекислий газ, окис вуглецю)
відбувається шляхом простої дифузії. Але кількість кисню, що досягає плода у складі
материнської крові, первинно залежить від швидкості кровотоку, а не від дифузії.
Враховуючи, що плід поглинає з материнської крові 20–30 мл кисню щохвилини,
навіть коротка перерва у постачанні кисню є смертельною для плода.
Обмін живильними речовинами та електролітами
також є інтенсивним і
збільшується при прогресуванні вагітності.
Передача материнських антитіл
. Материнські антитіла поглинаються синцитіо
трофобластом шляхом піноцитозу з подальшим транспортуванням у капіляри пло
да. У такий спосіб плід отримує материнські антитіла, які належать до імуногло
булінів класу G (Ig G), класу 7S, і набуває пасивного імунітету проти дифтерії,
віспи, кору, але не отримує імунітету проти вітряної віспи, коклюшу та ін. Пасив
ний імунітет є дуже важливим, оскільки до народження плід має обмежену здатність
продукування власних антитіл.
Гормональна функція
. Основними гормонами, що синтезуються в плаценті, є про
гестерон, естріол, хоріонічний гонадотропін і соматомамотропін (плацентарний лак
тоген). Плацента продукує деяку кількість інших гормонів: хоріонічний адренокор
тикотропін, хоріонічний тиротропін, релаксин, рилізинг гормони, нейропептид Y,
інгібін і активін та ін.
Наприкінці четвертого місяця плацента продукує достатню кількість
прогесте?
рону
для збереження вагітності у разі видалення жовтого тіла або недостатності
його функції. Плацентарні гормони, ймовірно, синтезуються синцитіотрофобластом.
Окрім прогестерону, плацента протягом вагітності продукує естрогени (переважно
естріол
), кількість яких досягає максимуму в кінці вагітності. Високі концентрації
естрогенів стимулюють ріст матки і молочних залоз.
Синцитіотрофобласт також продукує
хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ
), дія
якого подібна до лютеїнізуючого гормону передньої частки гіпофіза (ЛГ). Хоріоніч
ний гонадотропін людини екскретується з сечею матері; за його рівнем у крові та
сечі проводять діагностику і моніторинг вагітності ранніх термінів.
Соматомамотропін (плацентарний лактоген)
є подібним до гормону росту і за
безпечує плоду пріоритет у використанні глюкози з материнської крові, отже він
має до певної міри діабетогенну (контрінсулярну) дію.
Клінічні кореляції
Передача антитіл.
Якщо плід є Rh позитивним, а мати — Rh негативною (
резус?
конфліктна вагітність
), еритроцити плода при потраплянні у материнську кров мо
жуть викликати утворення антирезусних антитіл. Материнські антитіла проти анти
генів плода повертаються до нього і спричинюють гемоліз еритроцитів плода. При
чиною реакції антиген — антитіло можуть бути невеликі кровотечі з поверхні вор
синок. Гемоліз еритроцитів плода призводить до розвитку
гемолітичної хвороби,
або
еритробластозу плода.
Своєчасне профілактичне введення антирезусного анти D
імуноглобуліну матері може попередити або зменшити ризик гемолітичної хвороби
плода.
Розділ 5. Репродуктивна генетика...