Упрощенная HTML-версия
186
Акушерство і гінекологія. Том 1
виступаюча щелепа, великі яєчка, аутична поведінка, легка або помірна розумова
відсталість. Жінки звичайно є менш ураженими у зв’язку з інактивацією Х хромосо
ми. Ген ламкої Х хромосоми локалізується в Х хромосомі і має тринуклеотидні по
втори (GGG). Нормальні індивіди мають 6–50 повторів, неуражені носії жіночої
статі можуть мати 50–200 повторів, які можуть поширюватися протягом мейозів до
повної мутації при наявності понад 200 повторів. Якщо має місце повна мутація,
ген інактивується шляхом метилювання; плід буде ураженим. Тяжкість захворю
вання залежить від ступеня Х інактивації у жінок, ступеня метилювання і мозаїциз
му розміру повторів.
Жінки — носії премутації — мають 50% й ризик передавання гена з експансією.
Чоловіки з премутацією фенотипово є нормальними, але всі їх дочки будуть носія
ми премутації. У випадку трансмісії чоловікам кількість повторів залишається ста
більною. Тест на ламку Х хромосому виконується з метою виявлення кількості по
вторів і ступеня метилювання.
Показання для тестування на ламку Х
хромосому
Індивіди з затримкою розумового і загального розвитку, аутизмом
Індивіди з рисами фрагільної Х?хромосоми
Індивіди з наявністю синдрому фрагільної Х?хромосоми
у сімейному анамнезі
Індивіди з наявністю в сімейному анамнезі недіагностованої
затримки розумового розвитку
Плоди від матерів?носіїв
Геномний імпринтинг
— процес, при якому активація гена відбувається переваж
но в материнській або переважно в батьківській хромосомі, але не в обох хромосо
мах. Нормальний розвиток має місце лише в тому випадку, якщо присутні обидві
копії (материнська і батьківська) імпринтинг гена. Імпринтинг ген є неактивним,
отже активний ген втрачає (шляхом делеції) або одержує мутацію, в такому разі
плід буде ураженим. Лише кілька генів можуть зазнавати імпринтингу.
Прикладами геномного імпринтингу може бути синдром Ангельмана і повний
міхуровий занесок (варіант гестаційної трофобластичної хвороби).
Синдром Ангельмана
характеризується тяжкою затримкою розумового розвитку,
атаксичною ходою, типовим обличчям, пароксизмами сміху та судомами. Ген синд
рому Ангельмана є активним лише в материнській успадкованій хромосомі, отже,
якщо відбувається делеція материнської хромосоми 15 або материнська копія гена
має мутацію, білковий продукт не утворюється і плід буде ураженим. Синдром Ан
гельмана також може розвинутись, якщо обидві копії хромосоми 15 є успадковани
ми від батька (відсутність материнської копії хромосоми 15). Цей стан одержав на
зву уніпарентальної дисомії. Уніпарентальна дисомія виникає частіше внаслідок втра
ти хромосоми у ембріона з трисомією або додавання хромосоми у плода з моносо
мією за цією хромосомою. Кожна з двох хромосом може бути генетично різною
(гетеродисомія) або ідентичною (ізодисомія), залежно від часу виникнення цього
феномену — протягом першого або другого мейотичного поділу, відповідно.
Повний міхуровий занесок
звичайно є диплоїдним (46,ХХ або XY), але може мати
повністю батьківське походження, без материнського хромосомного матеріалу. За
таких умов плід не може розвиватись. Повний міхуровий занесок може супрово
джувати нормальну багатоплідну вагітність, але в цьому випадку зростає ризик ма
теринських ускладнень (гіпертиреоїдизм, прееклампсія, передчасні пологи). На