Упрощенная HTML-версия
188
Акушерство і гінекологія. Том 1
Хвороба Тея — Сакса
Хвороба Тея — Сакса — аутосомно рецесивне захворювання, яке найчастіше зу
стрічається у східноєвропейських євреїв (носії становлять 1:27) і канадців фран
цузького походження (в 100 разів частіше, ніж серед інших популяцій), що, можли
во, пов’язано з поширеністю близькородинних зв’язків і високою частотою мутант
ного гена в популяції.
Захворювання маніфестує через 3–10 міс після народження і характеризується
втратою жвавості та надмірною реакцією на шум (
hyperacusis
). Поступово відбу
вається прогресуюча дегенерація нервової системи із затримкою інтелектуальних і
неврологічних функцій, приєднанням міоклонічних і акінетичних судом через 1–3
міс. У таких дітей розвивається параліч, сліпота, деменція і вони зазвичай вмирають
до 4 років.
Це захворювання пов’язане з дефіцитом ферменту гексозамінідази А, який відпо
відає за деградацію G
M2
гангліозидів, що концентруються переважно у головному
мозку. Дефіцит гексозамінідази А спричинює накопичення гангліозидів у високій
концентрації в лізосомах нейронів сірої речовини головного мозку, що призводить
до дисфункції і смерті клітин мозку. Скринінг на хворобу Тея — Сакса проводиться
в популяції жінок високого ризику, та, у разі їх позитивності, їхніх партнерів. Якщо
обидва партнери є носіями мутантного гена, ризик народження хворого нащадка до
рівнюватиме 25 %.
Таласемії
Таласемії — група генетично зумовлених гемолітичних анемій, викликаних мута
ціями, що спричинюють редукцію синтезу
α
або
β
ланцюгів молекули гемоглобіну.
Втрата частини ланцюга гемоглобіну призводить до дисбалансу
α
:
β
співвідношення.
Непарний ланцюг глобіну утворює нерозчинні тетрамери, які осаджуються в кліти
нах і призводять до ушкодження їх мембран. Отже, еритроцити зазнають передчас
ної деструкції в ретикулоендотеліальній системі кісткового мозку, печінки та селе
зінки.
β
Таласемія
β
Таласемія є аутосомно рецесивним захворюванням, спричиненим порушенням
продукції
β
глобіну, що призводить до надлишку
α
ланцюгів. Захворювання мані
фестує через кілька місяців після народження. Присутність
β
глобіну має важливе
значення лише в постнатальному періоді, коли він заміняє
α
глобін. Таласемія може
бути спричинена кількома типами мутацій (зменшення синтезу м РНК або специ
фічних протеїнів). Хвороба найчастіше спостерігається у мешканців Середземномо
р’я, Азії та Африки. Гетерозиготні носії можуть мати легку гемолітичну анемію; вони
підлягають скринінгу шляхом проведення електрофорезу гемоглобіну (збільшення
α
:
β
співвідношення).
α
Таласемія
α
Ланцюг кодується чотирма алелями, тому у хворих можуть мати місце делеції
та альтерації в одному, двох, трьох і чотирьох генах, і мутації в одній або двох
хромосомах (
cis
мутації або
trans
мутації), що впливає на тяжкість фенотипових про
явів захворювання. Найтяжчі форми
α
таласемії спричинюють тяжку анемію, спле