189
номегалію, водянку і смерть плода. Електрофорез гемоглобіну виявляє відсутність
HbF, HbA і 90–100 % гемоглобіну Hb
α
4, який відомий ще під назвою гемоглобіну
Барта. За наявності гемоглобіну Н (HbH хвороба) має місце делеція гена 3
α
глобі
ну, що призводить до надмірного накопичення
β
ланцюгів у еритроцитах. Бета тет
рамери є нестабільними і швидко підлягають окисленню, що призводить до дест
рукції клітинних мембран. Такі діти народжуються з анемією; при електрофорезі
гемоглобіну виявляють гемоглобін Барта і деяку кількість HbH. Через декілька
місяців гемоглобін Барта зникає і виявляють гемоглобін А і гемоглобін Н. При наяв
ності двох делецій фенотипові прояви
α
таласемії є менш вираженими і проявля
ються мікроцитарною анемією. Пацієнти з 1 мутацією є безсимптомними носіями,
діагноз підтверджується за допомогою генетичного аналізу (генетичне картування).
Скринінг на
α
таласемію, як і на
β
таласемію проводиться лише у групах ризику:
за наявності мікроцитарної анемії виконують електрофорез гемоглобіну. Наявність
cis
або
trans
мутацій є дуже важливою. Якщо обидва партнери мають cis мутацію, їх
дитина матиме 25 % ризику тяжкого захворювання, що може призвести до смерті.
Якщо обидва батьки є носіями
trans
мутації, дитина також матиме trans мутацію
(безсимптомний носій).
Діагностика моногенних дефектів інколи може бути можливою при ультразвуко
вому дослідженні (наприклад, ехогенні кишки при кістозному фіброзі) або при ви
конанні специфічних молекулярно діагностичних тестів (FGFR2 рецептори факто
ра росту 2 фібробластів при синдромі Аперта (краніосиностозі); FGFR3 — при тана
тофорній дисплазії і ахондроплазії).
Молекулярні методи діагностики генетичних захворювань
включають такі мето
ди:
1.
Прямий аналіз мутацій
є найбільш точним методом. Полімеразна ланцюгова
реакція (ПЛР) в агарозному гелі використовується для ампліфікації ділянки ДНК,
що містить мутацію (делецію, інверсію або дуплікацію). Цей метод часто викорис
товують для діагностики м’язової атрофії Дюшенна.
2.
Алель?специфічний однонуклеотидний аналіз
, що
часто використовується для
ідентифікації точкових мутацій. ПЛР продукт розміщується на фільтрі та гібриди
зується з однонуклеотидними зразками нормального препарату і препарату з мута
цією. У випадку мутації він зв’язується з мутантним однонуклеотидним зразком і
дає позитивний сигнал.
3.
Аналіз поліморфізму довжини рестриктивного (обмежувального) фрагмента
ви
користовується, якщо мутація утворює або руйнує місця розпізнавання дефіцитних
ензимів. ПЛР продукт інкубується з дефіцитним ензимом і аналізується в агарозно
му гелі. За наявності мутації ДНК фрагмент, утворений при вивільненні специфіч
ного ензима, є аномальним за розміром і мобільністю гелю.
4.
Зчеплений аналіз
використовується при відомій мутації гена, але якщо ген і
мутація не характеризовані. ДНК маркер підводиться до гена для виявлення мож
ливості трансмісії ураженого гена і ризику його успадкування.
Мультифакторіальні спадкові захворювання
Мультифакторіальні спадкові захорювання збільшуються серед родичів і реци
дивують не за менделівськими принципами передачі генів. Вади розвитку часто сто
суються одного органа або збільшуються у представників однієї статі. Типовими
прикладами мультифакторіального успадкування є дефекти нервової трубки, щіли
на губи і піднебіння, природжені вади серця. Ризик рецидивів мультифакторіальних
Розділ 6. Пренатальний скринінг...