Упрощенная HTML-версия
202
Акушерство і гінекологія. Том 1
Біопсія ворсин хоріона
Біопсія ворсин хоріона використовується для визначення каріотипу плода в більш
ранні терміни, ніж амніоцентез (у проміжку між 10 і 12 м тижнями вагітності). Ме
тодика біопсії ворсин хоріона полягає у трансабдомінальному або трансвагінально
му введенні катетера в порожнину матки та аспірації невеликої кількості ворсин
хоріона з плаценти. Ризик ускладнень біопсії хоріона може бути більшим, ніж при
амніоцентезі (1:100). У зв’язку з можливістю одержання більшої кількості клітин,
ніж при амніоцентезі, діагноз можна одержати швидше. Недоліком цієї методики є
те, що досліджуються клітини плаценти, а не плода, тому у рідкісних випадках мо
заїцизму плаценти можливий помилковий діагноз. Ускладнення біопсії ворсин хоріо
на включають передчасні пологи, передчасний розрив плідних оболонок, народжен
ня нежиттєздатного плода, травму плода. При виконанні біопсії ворсин хоріона в
терміні менше 9–10 тиж зростає ризик аномалій кінцівок плода (вторинно — внаслі
док припинення кровопостачання, вазоконстрикції, травми судин). Недоліком та
кож є неможливість визначення АФП в амніотичній рідині.
Транскутанний кордоцентез
Методика транскутанного кордоцентезу полягає у трансабдомінальному введенні
голки в матку через пупковий канатик у внутрішньопечінкову вену плода під ульт
развуковим контролем. Перед процедурою виконують медикаментозну іммобіліза
цію плода, визначають його гематокрит (особливо у разі резус імунізації, інших мож
ливих причин анемії або водянки плода). Транскутанний кордоцентез використо
вується для швидкого аналізу каріотипу плода (через 48 год), тому що кількість
отриманих клітин є значною, отже, вони не потребують культивації перед дослі
дженням. Крім того, можна провести аналіз щодо внутрішньоутробних інфекцій,
гематологічних захворювань, імунного статусу і кислотно лужного стану. Шляхом
кордоцентезу можна проводити гемотрансфузії плода (у випадку гемолітичної хво
роби й анемії плода), виконувати лікування аритмії плода.
Недоліком транскутанного кордоцентезу є небезпека травми, кровотечі та заги
белі плода (3–5/100 випадків).
Методи візуалізації плода
За сучасних умов ультразвукове дослідження є найбільш поширеним методом
пренатальної візуалізації плода. Ультразвукова діагностика І рівня виконується в
терміни 18–22 тиж гестації тому, що анатомічні структури плода до 18 тиж візуалі
зувати важко. При підозрі на аномалії розвитку плода повторне УЗД виконується
у 23–24 тиж гестації для вирішення питання щодо переривання вагітності у ви
падку підтвердження аномалій розвитку плода.
Прицільне УЗД ІІ рівня
проводить
ся з метою диференціації таких станів: 1) розщеплення губи; 2) полідактилія;
3) зігнуті ступні; 4) дефекти нервової трубки; 5) аномалії черевної стінки; 6) ано
малії нирок; 7) визначення статі плода. Звичайно вдається також виявити аномалії
серця і головного мозку, але не завжди є достатньо даних для підтвердження діаг
нозу. Важкими для діагностики є атрезія стравоходу і трахеоезофагальна фістула,
коли єдиними ознаками цього дефекту можуть бути маленький або такий, що не
візуалізується шлунок і багатоводдя.