Упрощенная HTML-версия
210
Акушерство і гінекологія. Том 1
плода). Отже, вимоги плода завжди і «будь якою ціною» виконуються материнським
організмом.
Роль плода в ініціації пологів.
Плід може контролювати своєчасний початок пологів
шляхом відміни «міометрального спокою», який спостерігається в 90–95 % нормаль
них вагітностей (фаза 0 пологів). Важлива роль плода в підтримці вагітності та
ініціації пологів може бути зрозуміла при оцінці наслідків вагітності після смерті пло
да. Після внутрішньоматкової смерті плода пологова діяльність не розвивається відра
зу; вагітність може продовжуватись дні, тижні і навіть місяці до спонтанного почат
ку пологів. Наводяться дані, що при смерті плода внаслідок резус конфлікту до 35
тиж гестації, 50 % цих вагітностей за відсутності будь якого впливу продовжували
ся протягом 5 тиж. В експерименті на макаках резус було показано, що видалення
плода не призводило до відшарування плаценти і вона затримувалась у матці до мо
менту очікуваних пологів. Вважають, що не існує механізмів, які б у разі смерті чи
видалення плода сприяли б звільненню порожнини матки. Спонтанне розродження
за цих обставин може відбутися лише за умови відміни «прогестеронової домінан
ти», що може мати місце при дегенерації плаценти внаслідок тривалої відсутності фе
топлацентарного кровотоку.
Роль плода і новонародженого у встановленні та припиненні лактації.
Протягом
вагітності пролактин і кортизол разом діють на тканину материнської молочної за
лози і викликають необхідні морфологічні та біохімічні процеси, які спричинюють
дозрівання органа та його підготовку до процесу лактації. Прогестерон попереджує
лактогенез, але відразу після відміни дії прогестерону (народження плаценти) лак
тогенез встановлюється швидко. Пізніше смоктання новонародженого спричинює пе
ріодичне виділення окситоцину нейрогіпофізом матері. Окситоцин діє на міоепітел
іальні клітини проток молочних залоз і спричинює виділення молока. Безперечно, цей
процес є необхідним для виживання новонародженого.
Це лише деякі факти, які дають змогу зрозуміти, що ембріон, плід, екстраембріо
нальні плодові тканини відіграють визначну роль в «оркестрі» материнської адаптації
до вагітності (див. рис. 7.1). Материнський організм є пасивним відповідачем, навіть
до моменту власної загибелі. Всі зазначені механізми розвитку і підтримання вагіт
ності більш детально представлені у відповідних розділах підручника.
Термінологія
Вагітність
— це процес, при якому продукт запліднення (концептус) імплантуєть
ся в матку або, інколи, в інші місця організму. вагітність закінчується пологами або
спонтанним, або медичним абортом і супроводжується численними фізіологічними
змінами в більшості органів і систем жіночого організму. У сексуально активної жінки
з регулярними менструальними циклами затримка очікуваної дати менструації на кілька
днів або тижнів потребує підтвердження або виключення діагнозу вагітності.
Гестаційний вік плода
— вік плода в тижнях і днях гестації, рахуючи з першого
дня останньої менструації (ОМ) жінки.
Розвитковий вік плода
– вік плода в тижнях та днях, рахуючи з моменту фертилі
зації. Враховуючи, що фертилізація звичайно виникає через 14 днів після першого дня
останньої менструації, гестаційний вік плода на 2 тиж більший, ніж розвитковий.
Ембріон
– продукт концепції від моменту фертилізації до 8 тиж вагітності (10 тиж
гестаційного віку). Після 8 тиж до моменту пологів продукт концепції називають
пло?
дом.
Термін
новонароджений
використовують у період від народження до 1 річного
віку дитини.