Упрощенная HTML-версия
224
Акушерство і гінекологія. Том 1
і різко знижується після пологів, навіть у жінок, які годують груддю. Протягом про
цесу лактації відбувається пульсаційне виділення пролактину у відповідь на смок
тання новонародженого. Естрогени стимулюють зростання кількості лактотрофів пе
редньої частки гіпофіза та виділення ними пролактину. Тиреоїд рилізинг гормон та
кож сприяє секреції пролактину у вагітних у ранні терміни вагітності. Серотонін
сприяє збільшенню рівня пролактину, а дофамін (пролактинінгібуючий фактор) змен
шує секрецію пролактину.
Основною функцією пролактину є підтримка лактації. На початку вагітності про
лактин стимулює синтез ДНК і мітози в залозистих епітеліальних клітинах і пресек
реторних альвеолярних клітинах молочної залози. Пролактин також сприяє збільшен
ню кількості естрогенових і пролактинових рецепторів у цих клітинах. Крім того, про
лактин сприяє синтезу РНК в альвеолярних клітинах молочної залози, стимулює га
лактопоез, продукцію казеїну і лактальбуміну, лактози і ліпідів. Пролактин є найваж
ливішим гормоном для встановлення лактації, але він не відіграє вирішальної ролі у
підтримці вагітності.
Естрогени
. вагітність є гіперестрогенним станом. Зростання рівня естрогенів зу
мовлено їх синтезом у плаценті і, в меншій мірі, в яєчниках. На відміну від яєчнико
вих естрогенів, попередники яких продукуються в тека клітинах і потім переносяться
в гранульозні клітини, плацентарні естрогени утворюються з циркулюючих у плазмі
попередників, які синтезуються наднирковими залозами матері. Благополучний стан
плода корелює з рівнем естрогенів у крові матері; низький рівень естрогенів асоційо
ваний зі смертю або аненцефалією плода.
Хоріонічний гонадотропін
. Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) складається
з
α
і
β
субодиниць.
α
Субодиниця ХГЛ є ідентичною субодиниці ЛГ, ФСГ і ТТГ;
β
субодиниця у них є різною. Плацента синтезує ХГЛ, який підтримує секрецію про
гестерону жовтим тілом вагітності. Рівень ХГЛ на початку вагітності подвоюється
кожні 48–60 год, досягає максимуму в 10–12 тиж і поступово знижується після
15 тиж гестації.
Плацентарний лактоген.
Плацентарний лактоген (ПЛ), або хоріонічний сомато
тропін людини (ХСЛ), виробляється в плаценті і відіграє важливу роль у постачанні
живильних речовин плоду. Хоріонічний соматотропін людини викликає ліполіз з по
дальшим підвищенням рівня циркулюючих вільних жирних кислот. Плацентарний
лактоген діє як антагоніст інсуліну (посилює резистентність периферичних тканин і
печінки до інсуліну), отже, чинить діабетогенний ефект. Це призводить до зростан
ня рівня інсуліну і синтезу білка. Секреція ПЛ збільшується пропорційно зростан
ню маси плаценти, відповідно збільшується інсулінорезистентність.
Прогестерон
до 7–9 тиж вагітності виробляється жовтим тілом, потім синтезуєть
ся у плаценті у зростаючій кількості. Попередником прогестерону є холестерол ліпо
протеїдів низької щільності. Прогестерон спричинює розслаблення гладких м’язів і
чинить численні ефекти на шлунково кишковий тракт, серцево судинну і сечовивідну
системи.
Щитоподібна залоза.
Протягом вагітності відбувається деяке збільшення об’єму
щитоподібної залози (з 12 до 15 мл) внаслідок гіперплазії залозистої тканини та зро
стання васкуляризації. Високий рівень естрогенів спричинює підвищення рівня ти
реоїдзв’язуючого глобуліну (ТЗГ). Плацентарні гормони, зокрема ХГЛ, також можуть
мати тиреотропну дію і призводити до підвищення рівнів тироксину (Т4) і трийод
тироніну (Т3). Загальний рівень Т4 (вільний і зв’язаний) зростає між 6 та 9 м тиж
нями, потім поступово знижується і досягає плато у 18 тиж. Вільний Т4 повертаєть
ся до нормальних значень після закінчення І триместру. Підвищення загального Т3
є більш тривалим і досягає плато у 18 тиж гестації. Разом ці зміни сприяють розвит
ку еутиреоїдного стану, хоча рівні Т3 і Т4 можуть знижуватися протягом вагітності.