254
Акушерство і гінекологія. Том 1
тетер Фолея вводиться в шийку матки близько до плодового міхура, наповнюється і
чинить легку тракцію, що звичайно призводить до розкриття шийки матки протягом
4–6 год.
Окситоцин
(пітоцин) також застосовується для фармакологічної індукції пологів
шляхом внутрішньовенного введення (5–10 ОД окситоцину на 400 мл 5% го розчи
ну глюкози або фізіологічного розчину хлориду натрію).
Амніотомія
— розкриття плодового міхура — хірургічний метод індукції пологів,
виконується обережно, браншею кульових щипців. Видалення деякої кількості амніо
тичної рідини зменшує об’єм матки, що сприяє збільшенню внутрішньоматкового
тиску і посилює пологову діяльність. При виконанні амніотомії слід уникати підняття
голівки плода і різкого вилиття навколоплідних вод для уникнення випадіння пуп
кового канатика.
Окситоцин і амніотомія використовуються також для індукції пологів. Показан
ня для індукції пологів включають такі стани, як і для стимуляції пологів, а також
слабкість пологової діяльності (неадекватні скорочення матки і уповільнення пере
бігу пологів). Адекватність маткових скорочень можна певною мірою оцінити за ха
рактером структурних змін шийки матки. Об’єктивним методом контролю за харак
тером маткових скорочень є застосування внутрішньоматкового тискового катетера,
який дозволяє визначити зміни внутрішньоматкового тиску протягом маткових ско
рочень.
Інтранатальний моніторинг стану плода
Протягом пологів контроль за станом плода є необхідним. Вислуховування сер
цевих тонів плода проводять систематично, оцінюючи зміни частоти серцевих ско
рочень (ЧСС) плода у відповідь на перейми. Базальна ЧСС плода за умови його бла
гополучного стану коливається від 110 до 160 уд/хв. Тахікардія плода (ЧСС > 160
уд/хв) може свідчити про гіпоксію плода, анемію або інфекцію під час пологів. Бра
дикардія < 90 уд/хв, яка триває більше 2 хв, потребує негайного втручання.
Зовнішній електронний моніторинг плода
Зовнішній електронний моніторинг плода в пологах використовується як рутин
ний інтранатальний тест. Моніторинг несе більше інформації щодо стану плода, змін
ЧСС у відповідь на зовнішні та внутрішні стимули, ніж аускультація серцевих тонів,
а також дозволяє їх документально зафіксувати і проаналізувати. Зовнішній токометр
має датчик тиску, який розміщується на животі матері, зазвичай поблизу дна матки.
Датчик передає сигнал про зростання тиску під час переймів, і токометр реєструє ско
рочення матки. Зовнішній токометр не може вимірювати силу переймів і викорис
товується переважно для контролю за частотою скорочень матки і ЧСС плода, ти
пом децелерацій серцевого ритму плода.
Частота серцевих скорочень плода оцінюється за кількома характеристиками:
1.
Базальна частота серцевих скорочень
(нормальні коливання від 110 до 160 уд/хв);
2.
Варіабельність,
або
мінливість базального ритму,
яка характеризується часто
тою миттєвих коливань «від удару до удару» (в нормі 3–5 циклів/хв відхилень від
базальної частоти) і амплітудою (5–10 уд/хв). Зменшення варіабельності ЧСС пло
да може спостерігатися під час його сну, при вживанні матір’ю медикаментів, зни
женні функцій ЦНС плода (аненцефалія), при асфіксії. Монотонний, німий, сину
соїдний ритми є несприятливими (рис. 11.8);