Упрощенная HTML-версия
263
Внутрішній поворот голівки є важливим для прогресу пологів за винятком випадків,
коли плід є дуже малим. Хоча внутрішній поворот голівки завжди пов’язаний з її опус
канням, він звичайно не завершується доти, доки голівка не досягне рівня сідничих
остей, отже, доки не вібудеться вставлення голівки. У 2/3 випадків усіх пологів
внутрішній поворот голівки завершується тоді, коли вона досягає рівня тазового дна,
в 1/3 випадків — відразу після досягнення тазового дна і в 5 % випадків він не відбу
вається («низьке поперечне стояння голівки»). Звичайно після досягнення тазового
дна протягом 1–2 маткових скорочень у повторнородящих і 3–5 скорочень у першо
роділь здійснюється поворот голівки. Завершення внутрішнього повороту голівки пе
ред досягненням нею тазового дна більш часто відбувається у повторнородящих, ніж
у першороділь.
Розгинання голівки.
Після завершення внутрішнього повороту максимально зігну
та голівка досягає вульви і розгинається. Підпотилична ямка підходить під нижній
край лобкового симфізу. Оскільки вульварне кільце спрямоване догори і допереду,
розгинання повинно відбутися перед тим, як голівка пройде через нього. Якщо мак
симально зігнута голівка, досягаючи тазового дна, не розігнеться, а буде спрямована
вниз, вона може пройти через тканини промежини між задньою спайкою і анусом.
Сила маткових скорочень направляє голівку більше дозаду, а опір симфізу і вульвар
ного кільця спрямовує її допереду. Кінцевий вектор дії цих двох сил спрямовує го
лівку до отвору вульви, що сприяє її розгинанню. При прогресивному розтягуванні
тканин промежини і отвору піхви, поступово з’являється все більша частина поти
лиці плода. Голівка народжується шляхом розгинання в такому порядку: потилиця,
тім’я, лоб, ніс, рот і, нарешті, підборіддя. Відразу після народження голівка нахиляєть
ся назад так, що підборіддя плода досягає анальної ділянки матері.
Зовнішній поворот голівки.
Народжена голівка знову змінює своє положення.
Якщо потилиця плода спочатку була повернута наліво (І позиція, передній вид), то
вона повертається до лівого сідничого горба; якщо вона спочатку була повернута на
право (ІІ позиція, передній вид), то повертається до правого сідничого горба. Біак
роміальний діаметр плечей плода входить у прямий діаметр виходу таза. Отже, пе
реднє плечико підходить під симфіз. Зовнішній поворот голівки звичайно зумов
люється тими самими силами, що і внутрішній поворот голівки.
Експульсія плода.
Відразу після зовнішнього повороту голівки переднє плечико
підходить під лобковий симфіз і заднє плечико починає розтягувати промежину.
Відразу після народження плечиків без перешкод народжується тіло плода.
Задній вид потиличного передлежання плода.
В більшості випадків заднього виду
потиличного передлежання
(occiput posterior)
біомеханізм пологів є ідентичним такому
при передньому виді
(occiput anterior)
, за винятком того моменту, що потилиця по
винна здійснити поворот до симфізу на 135
°
замість 45
°
(коли сагітальний шов роз
міщується у косому розмірі) або замість 90
°
, коли сагітальний шов розміщується у
поперечному розмірі таза
(occiput transversum)
.
При ефективних скороченнях матки, адекватному згинанні голівки, нормальних
розмірах таза і плода, задній вид переходить у передній до досягнення голівкою та
зового дна і пологи не затягуються надовго. В 5–10 % випадків цього не відбуваєть
ся. При недостатній силі маткових скорочень, неповному згинанні голівки внутрішній
поворот голівки може бути або неповним, або взагалі не відбуватися, якщо, наприк
лад, плід є великим. Епідуральна анестезія в пологах зменшує силу тиску м’язів жи
вота при переймах і може сприяти неповному внутрішньому повороту голівки. Якщо
поворот є неповним, виникає зупинка пологів («поперечна» зупинка). Якщо рота
ція у напрямку симфізу не відбувається, потилиця може повернутись у прямий розмір
виходу таза, залишаючись у задньому виді (персистуючий задній вид потиличного
передлежання,
occiput posterior
).
Розділ 11. Пологи і розродження