Упрощенная HTML-версия
289
го апное.
Протягом вторинного апное для відновлення дихання необхідною є штуч
на вентиляція легенів із позитивним тиском кисню.
Реанімація новонародженого
. Алгоритм реанімації новонароджених в англомовній
літературі одержав назву АВСD (
A – airway
, (доступ для дихання);
B — breathing
(ди
хання);
С — circulation
(кровотік);
D — drugs
(медикаментозне лікування)):
А – укладання новонародженого в необхідну позицію з нахилом голови назад з
кутом у 15° і очищення дихальних шляхів;
В — встановлення адекватної вентиляції (маскова інгаляція кисню або штучна вен
тиляція легенів — ШВЛ); стимуляція спонтанного дихання;
С — нормалізація ЧСС і кольору шкіри, продовження надання кисню у разі необ
хідності; витирання насухо, зігрівання, надання променистого тепла;
D — введення медикаментів у разі необхідності.
Пойкілотермія
— варіабельність терморегуляції новонароджених залежно від тем
ператури оточуючого середовища. Так, більшість недоношених новонароджених та
новонароджених із ЗВУР мають пойкілотермію і потребують зігрівання (витирання
насухо і надання тепла).
З метою стимуляції новонароджених виконують такі дії:
1) ніжне потирання спини, тулуба або кінцівок;
2) легке поплескування по підошвах та п’ятах.
Інші методи стимуляції є неприпустимими у зв’язку з небезпекою травми плода
(табл. 11. 9).
Непрямий масаж серця шляхом компресії грудної клітки
слід починати при змен
шенні ЧСС плода < 60 уд/хв, одночасно проводити вентиляцію легенів з позитив
ним тиском із співвідношенням 3:1 (3 компресійних рухи з наступною паузою для
вентиляції). При досягненні ЧСС 100 уд/хв компресію грудної клітки припиняють.
Якщо ЧСС плода залишається нижчою 60 уд/хв протягом 30 с допоміжної вен
тиляції та 30 с компресії грудної клітки, інтратрахеально або внутрішньовенно (в пу
повинну вену або периферичну вену) вводять епінефрин (1:10 000) дозою 0,1–
0,3 мг/кг маси тіла. Якщо доступу до вени немає, епінефрин вводять внутрішньокі
стково.
Епінефрин є неефективним при неадекватній вентиляції легенів.
При підозрі на гіповолемію проводять інфузію фізіологічного розчину хлориду
натрію, лактату Рінгера або крові групи 0(І) Rh(–). Альбумін не використовують (об
межена доступність, ризик інфекції і смерті).
Інтубацію трахеї
здійснюють у таких випадках:
1) присутність меконія в амніотичній рідині у сполученні з асфіксією (слабке ди
хання, зниження м’язового тонусу, зменшення ЧСС < 100 уд/хв;
Таблиця 11.9
Небезпечні засоби стимуляції активності плода та їх наслідки
Небезпечні дії
Потенційні ускладнення
Поплескування по спині
Синяки
Стискування грудної клітки
Переломи, пневмоторакс, респіраторний
дистрес, смерть
Приведення стегон до живота
Розрив печінки та селезінки
Розширення анального сфінктера Розрив анального сфінктера
Застосування холодних або гарячих Гіпотермія, опіки
компресів або ванн
Струшування
Ушкодження мозку
Розділ 11. Пологи і розродження