Упрощенная HTML-версия
321
Бета!міметики.
Міометрій складається з гладком’язових волокон. Скорочення цих
волокон регулюється кіназою легкого ланцюга міозину, яка активується іонами каль
цію при їх взаємодії з кальмодуліном. При зростанні вмісту цАМФ рівень вільного
кальцію зменшується внаслідок секвестрації його в саркоплазматичному ретикулумі
і маткові скорочення зменшуються. При застосуванні бета міметиків відбувається
конверсія АТФ у цАМФ, зв’язування з
β
2
рецепторами клітин міометрія та їх акти
вація.
В акушерстві використовуються такі бета міметики, як партусистен (гініпрал),
ритодрин і тербуталін. Партусистен і ритодрин призначають шляхом внутрішньовен
ної інфузії на 5% му розчині глюкози, ритодрин може призначатися під шкіру по
0,25 мг тричі через 20 хв (початкова доза), а потім доза повторюється кожні 3–4 год.
Вважають, що бета міметики можуть зупинити пологи на 24–48 год більше, ніж
ліжковий режим і регідратація. Побічні ефекти бета адреноміметиків включають та
хікардію, головний біль, запаморочення. Більш тяжким ускладненням є набряк ле
генів, який може призвести до смерті матері.
Сульфат магнію.
Магній зменшує тонус та інтенсивність скорочень матки, висту
паючи як антагоніст кальцію і стабілізатор клітинних мембран. Ефективність магнію
сульфату не відрізняється від такої у бета міметиків. Побічні ефекти включають га
рячі припливи, головний біль, стомленість, диплопію, але вважаються менш сильни
ми, ніж при застосуванні бета міметиків. При досягненні токсичного рівня магнію в
крові (> 10 мг/дл) розвивається респіраторна депресія, гіпоксія і зупинка серцевої
діяльності. Глибокі сухожильні рефлекси пригнічуються при рівні магнію < 10 мг/дл,
тому їх контроль є більш доцільним для запобігання введенню надмірної дози маг
нію, ніж моніторинг рівня магнію в крові. Набряк легенів при введенні магнію суль
фату може розвиватися вторинно, внаслідок надмірного введення рідини. Болюсна
доза магнію сульфату дорівнює 6 г протягом 15–30 хв; підтримуюча доза становить
2–3 г/год. Оскільки магній виводиться через нирки, інфузія повинна виконуватися
дуже повільно для профілактики розвитку ниркової недостатності.
Блокатори кальцієвих каналів
. Блокатори кальцієвих каналів (
ніфедипін
) обмежу
ють проходження кальцію в гладком’язові клітини і, таким чином, зменшують мат
кові скорочення. Ефективність ніфедипіну порівнюється з ефективністю бета міме
тиків і сульфату магнію. Побічні ефекти проявляються головним болем, гарячими
припливами і запамороченням. Ніфедипін може призначатись орально: 1 доза (10 мг)
через 15 хв протягом першої години або до припинення скорочень матки. Підтриму
юча доза дорівнює 10–30 мг через 4–6 год під контролем артеріального тиску.
Інгібітори синтезу простагландинів.
Простагландини сприяють зростанню рівня
внутрішньоклітинного кальцію і, таким чином, посилюють маткові скорочення. Крім
того, вони підсилюють утворення міжклітинних з’єднань у міометрії і широко вико
ристовуються для індукції пологів, а також профілактики і лікування післяполого
вих гіпотонічних (атонічних) кровотеч. Отже, антипростагландинові агенти теоре
тично повинні пригнічувати маткові скорочення і зупиняти пологи.
Із цієї групи препаратів більш широке застосування знайшов
індометацин
— не
стероїдний антизапальний препарат, який пригнічує фермент циклооксигеназу і змен
шує рівень простагландинів. У клінічних дослідженнях при застосуванні індомета
цину спостерігалось ефективне зменшення маткових скорочень і зупинка пологів з
мінімальними побічними ефектами для матері. Але застосування цих препаратів по
в’язано зі значним ризиком для плода. Наводяться дані щодо передчасного закриття
боталової (артеріальної) протоки, розвитку легеневої гіпертензії та маловоддя внас
лідок порушення функції нирок плода, а також збільшення ризику розвитку некро
тизуючого ентероколіту і внутрішньошлуночкових крововиливів у новонароджених,
що обмежує застосування цієї групи препаратів у клінічній практиці.
Розділ 14. Ускладнення пологів...