Упрощенная HTML-версия
324
Акушерство і гінекологія. Том 1
візерунка «листка папороті» свідчить про присутність амніотичної рідини. Хибно
позитивні результати можуть бути при наявності у піхві сперми, а також тальку або
відбитків пальців на склі;
5) застосування ультразвукового дослідження для визначення об’єму амніотич
ної рідини;
6) остаточне підтвердження діагнозу за допомогою тесту з барвником індигокар
міном (тампон тест). Барвник вводять в амніотичну порожнину шляхом амніоцен
тезу і контролюють його виділення на тампон, розміщений у піхві біля шийки мат
ки;
7) моніторинг ознак хоріоамніоніту шляхом щоденного дослідження температу
ри тіла, чутливості матки при пальпації, аналізів крові, сечі, піхвових виділень;
8) моніторинг ЧСС плода.
Лікування
передчасного розриву плодових оболонок залежить від гестаційного
віку плода. Принциповим положенням ведення вагітності з передчасним розривом
плодових оболонок є баланс між досягненням зрілості легенів плода і недопущен
ням розвитку хоріоамніоніту. В період між 32 і 36 м тижнями гестації ризик усклад
нень, пов’язаних з недоношеністю, мотивує продовження вагітності, а ризик проблем,
які можуть виникнути внаслідок розвитку хоріоамніоніту, спонукає до розроджен
ня. Вважають, що ризик розвитку інфекції є більшим, але це положення постійно дис
кутується. Деякі фахівці вважають за доцільне очікування до 36 м тижнями, інші про
понують виконання тестів щодо зрілості легенів, починаючи з 32 го тижня гестації,
і в разі їх зрілості (співвідношення лецитин/сфінгомієлін у амніотичній рідині > 2)
виконання розродження. Існує також тактика розродження таких пацієнток у терміні
32–34 тиж незалежно від результату тестів на зрілість легенів або взагалі без його
проведення.
Доведено, що застосування антибіотиків при передчасному розриві плодових обо
лонок при недоношеній вагітності збільшує латентний період до початку пологів.
Звичайно для профілактики хоріоамніоніту призначають ампіцилін (амоксицилін) і/
або еритроміцин. Тривають дискусії щодо ефективності призначення токолізу і кор
тикостероїдів (ризик імуносупресії) за умови передчасного розриву плодових обо
лонок при недоношеній вагітності. Токоліз звичайно не має ефекту і може навіть бути
небезпечним у разі розвитку хоріоамніоніту. Але більшість фахівців рекомендують
проводити токоліз протягом 48 год, особливо при глибокій незрілості плода, щоб ви
грати час для призначення кортикостероїдів, які можуть зменшити ризик легеневих
ускладнень у плода.
Розродження.
Розродження у разі ПРПО при недоношеній вагітності у 50 % паці
єнток відбувається через 24–48 год після розриву оболонок і у 70 % — протягом
7 днів.
Загальні рекомендації щодо ведення пацієнток із ПРПО при недоношеній вагіт
ності можуть бути такими:
1) пологи не зупиняються при наявності активної пологової діяльності, інфекції
або гіпоксії плода;
2) розродження виконують при зрілості легенів плода незалежно від гестаційно
го віку;
3) розродження здійснюють, якщо ризик недоношеності є меншим, ніж ризик
інфекції (32–34 тиж);
4) при передчасному розриві плодових оболонок у терміні 34–36 тиж гестації зви
чайно проводиться індукція пологів.