Упрощенная HTML-версия
340
Акушерство і гінекологія. Том 1
Якщо після народження плода до пупка за методом Цов’янова його подальший
рух припиняється, виконують
класичну ручну допомогу для звільнення ручок і голівки
плода.
Правою рукою акушер вивільняє праву ручку плода, лівою — ліву. Спочатку
звільнюють задню ручку (над промежиною), піднімаючи тулуб плода догори і вбік,
до відповідного пахвинного згину матері. Вказівним і середнім пальцями руки, од
нойменної задній ручці плода, акушер проводить уперед по спині плода вздовж ло
патки, натискує на ліктьовий згин і умивальними рухами ковзає по грудях плода, ви
водячи його задню ручку. Передню ручку переводять у задню, обертаючи тулуб пло
да на 180
°
так, щоб спинка плода пройшла під лобковим симфізом, і виводять другу
ручку.
Екстракція плода за тазовий кінець
штучно відтворює етапи пологів у тазовому
передлежанні і в зв’язку з травматичністю у сучасному акушерстві майже не засто
совується. Показаннями до цієї акушерської операції є: 1) гостра акушерська пато
логія (відшарування плаценти, еклампсія, емболія, набряк легенів, випадання пуп
кового канатика; гостра гіпоксія плода за відсутності умов до кесаревого розтину;
2) декомпенсація екстрагенітальних захворювань; 3) витягання плода за тазовий
кінець після операції класичного повороту плода на ніжку.
Необхідні умови для проведення операції: 1) повне розкриття маткового зіва;
2) розрив плодових оболонок; 3) відсутність диспропорції між плодом і тазом матері.
Операція здійснюється під адекватним знеболюванням після стандартної передопе
раційної підготовки, в асептичних умовах.
Розрізняють три варіанти цієї операції залежно від передлежання плода: витягання
плода за ніжку, за обидві ніжки і за пахвинний згин.
Витягання плода за ніжку
виконують при неповному ножному передлежанні. Ру
кою, введеною у порожнину матки, акушер захоплює ніжку плода (спочатку орієн
туються у розміщенні сідниць і стегон, щоб випадково не захопити ручку плода). Ве
ликий палець акушера розміщується вздовж гомілки плода, а решта пальців охоплю
ють гомілку спереду. Помічник здійснює натиск на сідниці плода для сприяння їх
просуванню донизу. Проводять тракції за ніжку у напрямку донизу так, щоб підко
лінна ямка поверталася допереду (передній вид). Після появи переднього пахвин
ного згину і крила клубової кістки утворюється точка фіксації і народжується задня
сідниця. Переднє стегно захоплюють обома руками і піднімають круто догори, щоб
сприяти народженню задньої сідниці. Після народження сідниць акушер розміщує
великі пальці рук уздовж крижів плода, рештою пальців захоплює його пахвинні
складки і стегна. Тракції виконують на себе, витягаючи тулуб спочатку до пупка,
потім — до нижнього кута лопаток. Вивільнення рук і голівки проводять так, як і при
класичній ручній допомозі.
Витягання плода за обидві ніжки
виконують у випадку повного ножного передле
жання. Кожну ніжку захоплюють однойменною рукою таким чином, щоб великі
пальці рук розміщувалися на литках плода, решта — на гомілках. При витяганні плода
обидві руки акушера переміщуються по ніжках плода догори таким чином, щоб увесь
час знаходитися біля вульварного кільця роділлі. Подальша допомога здійснюється
так, як і при неповному ножному передлежанні. Витягання плода в сідничному пе
редлежанні починається з опускання ніжки; у подальшому техніка екстракції така
сама.
Витягання плода за пахвинний згин
проводять у випадку сідничного передлежан
ня. Відкриття маткового зіва повинне бути повним, сідниці — розміщуватися на та
зовому дні. Лікар заводить вказівний палець на пахвинний згин плода і виконує
тракції донизу. Другою рукою він охоплює свій променезап’ястковий суглоб для по
силення тракцій. Передню сідницю плода підводять під нижній край лобкового сим
фізу до утворення точки фіксації. Потім, виконуючи тракції догори, звільнюють зад