Упрощенная HTML-версия
350
Акушерство і гінекологія. Том 1
пологових шляхів можуть бути фізіологічні особливості тканин, гіперстимуляція ок
ситоцином, оперативне розродження (акушерські щипці, екстракція плода тощо).
Розриви слизової оболонки вульви і піхви
можуть спричинити кровотечу після по
логів (особливо розриви клітора). Розриви ідентифікують і зашивають. Під адекват
ною анестезією, звичайно локальною,
Невеликі
гематоми вульви і піхви
розкривають і тампонують або прошивають і там
понують на 24 год, або ведуть консервативно (холод, знеболюючі засоби). Великі ге
матоми можуть супроводжуватися значною прихованою кровотечею у широку зв’язку
матки та ретроперитонеальний простір. У разі необхідності гематому розкривають,
осушують, дренують і прошивають травмовані судини.
Розриви шийки матки
поділяють на 3 ступені: розрив І ступеня завдовжки до
2 см, розрив ІІ ступеня — довжиною > 2 cм, але не досягає склепінь піхви; розрив
шийки матки ІІІ ступеня досягає склепіння піхви. Для ідентифікації розривів ший
ки матки відразу після закінчення ІІІ періоду пологів шийку матки оглядають у дзер
калах. Виявлені розриви анатомічно відновлюють від верхнього краю рани (вище
місця розриву) донизу.
Розриви промежини є
дуже частими. Виділяють 4 ступені розривів промежини:
1) розрив промежини І ступеня включає ушкодження шкіри і слизової оболонки;
2) розрив промежини ІІ ступеня досягає центру промежини, але не поширюється на
анальний сфінктер; 3) розрив промежини ІІІ ступеня поширюється на анальний
сфінктер; 4) розрив промежини IV ступеня поширюється на слизову оболонку пря
мої кишки.
Відновлення поверхневих розривів, включаючи розрив промежини І ступеня, ви
конується безперервним швом. Розриви ІІ ступеня зашиваються пошарово, від вер
хівки розриву піхви до дівочої перетинки; потім шов продовжують до центру про
межини. Для зміцнення центру промежини (зшивання леваторів) застосовують вуз
луваті шви. Шкіру закривають підшкірним швом.
Розриви промежини ІІІ ступеня потребують попереднього відновлення анально
го сфінктера кількома швами, розриви IV ступеня — ретельного відновлення слизо
вої оболонки прямої кишки для запобіганню утворенню фістули. Подальше зашиван
ня розривів ІІІ–IV ступенів здійснюють так само, як при розриві ІІ ступеня.
Виворіт матки
— рідкісне тяжке ускладнення, що може спричинити масивну кро
вовтрату і потребувати лапаротомії. Причинами цього ускладнення можуть бути
стрімкі пологи, надмірна тракція за пуповину в ІІІ періоді пологів. Під інгаляційним
наркозом в асептичних умовах здійснюють спробу мануального (ручного) вправлення
матки в черевну порожнину.
Тяжкими рідкісними травмами внаслідок утруднених пологів при своєчасно не
розпізнаній диспропорції між тазом матері та голівкою плода є розрив
лобкового сим!
фізу,
утворення
сечостатевих і прямокишково!статевих фістул.
Лікування розриву
лобкового симфізу здебільшого консервативне. Післяпологові фістули підлягають
відновному хірургічному лікуванню (звичайно не раніше ніж через 2–3 міс після по
логів).
Гіпотензія матері
Артеріальний тиск (АТ) у вагітної не повинен бути меншим 90/50 мм рт. ст. Зни
ження АТ матері < 80/40 мм рт. ст. є патологічним і призводить до погіршання ма
теринської та плацентарної перфузії. Причинами материнської гіпотензії можуть бути
вазовагальний рефлекс, регіональна анестезія, передозування антигіпертензивних
препаратів, кровотеча, анафілаксія, емболія навколоплідними водами. Діагностика
причини гіпотензії повинна бути проведена щонайшвидше клінічними методами (ме
тодом виключення).