Стр. 357 - English for Medical Student

Упрощенная HTML-версия

356
Акушерство і гінекологія. Том 1
рати, що покращують матково плацентарнний кровотік (еуфілін). Профілактика
ЗВУР у матерів, що мають в анамнезі плацентарну недостатність, прееклампсію, ко
лагенові та судинні хвороби, полягає у призначенні антиагрегантів (низькі дози асп
ірину, 60–75 мг/добу). Пацієнтки з плацентарними тромбозами, тромбофілією, ан
тифосфоліпідним синдромом в анамнезі, одержують низькі дози гепарину і кортико
стероїдів.
Розродження.
Розродження пацієнток зі ЗВУР плода звичайно не прискорюють.
Якщо немає загрози життю плода, оптимальним терміном розродження буде термін
доношеної вагітності. Така тактика дозволяє зменшити кількість ускладнень, пов’я
заних з недоношеністю дітей з невідповідно низькою масою тіла при народженні.
Тому особливу увагу приділяють антенатальній діагностиці стану плода (нестресо
вий тест, окситоциновий стресовий тест, біофізичний профіль плода і (або) доппле
рометрія кровотоку судин плода). Незадовільні результати тестів антенатальної оцін
ки стану плода є показанням до розродження таких пацієнток. Рішення щодо термі
ну розродження базується на балансуванні між ризиком ускладнень подальшого внут
рішньоутробного життя та можливостями неонатальної допомоги. Якщо приймаєть
ся рішення щодо продовження вагітності, в умовах акушерського стаціонару впро
ваджують ретельний контроль за станом плода: щоденно або через 1–2 дні викону
ють нестресовий і стресовий тести, біофізичний профіль, щотижнево — ультразву
кову фетометрію для оцінки темпів росту плода.
Новонароджені з НМТ мають більший ризик низької оцінки за шкалою Апгар, не
обхідності інтубації та ШВЛ відразу після народження, ацидозу (рН крові в пупковій
артерії < 7), поліцитемії, гіпоглікемії, гіпербілірубінемії, гіпотермії, епізодів апное,
судом, сепсису та неонатальної смерті.
Велика маса тіла для гестаційного віку
і макросомія плода
Плоди, які мають масу тіла більше 90 ї перцентилі вважаються великими для свого
гестаційного віку (ВГВ). Але цей діагноз є менш важливим, ніж діагноз макросомії
плода. Визначення поняття «макросомія» дуже варіює. Згідно з рекомендаціями
ACOG (
American College of Obstetricians and Gynecologists
), під
макросомією плода ро!
зуміють масу плода > 4500 г.
Згідно з іншими визначеннями, під макросомією плода
розуміють збільшення маси плода > 4000 г (або > 4200 г).
Плід з макросомією має більший ризик дистоції плечиків, пологової травми внаслі
док перелому ключиці, ушкодження плечового нервового сплетення, необхідності
неонатальної реанімації та ін. У таких дітей збільшується частота низької оцінки за
шкалою Апгар, гіпоглікемії, поліцитемії, гіпокальціємії, жовтяниці; вони мають збіль
шений ризик розвитку ожиріння, лейкемії, пухлини Вільмса й остеосаркоми в ди
тинстві.
Матері дітей з великою масою тіла підлягають більшому ризику кесаревого розти
ну, травми промежини, післяпологових кровотеч. Висока частота кесаревого розтину
зумовлюється зростанням частоти ускладнених пологів (диспропорція між голівкою і
тазом матері), ризиком дистоції плечиків і пов’язаними з цим ускладненнями.
Етіологія
. Найбільш суттєвими факторами ризику макросомії плода є гестаційний
або прегестаційний цукровий діабет матері; ожиріння матері (маса тіла > 90 кг), над
мірне збільшення маси тіла протягом вагітності; народження дітей з великою масою
тіла в анамнезі; гестаційний вік > 40 тиж. Вплив повторних пологів і старшого віку
матері вважають вторинним, внаслідок зростання частоти ожиріння і цукрового діа