360
Акушерство і гінекологія. Том 1
Лікування.
Ведення і лікування пацієнток з маловоддям має пряму залежність від
його причини. Якщо маловоддя асоціюється зі ЗВУР плода, основну увагу приділя
ють об’єктивній оцінці стану плода (причина ЗВУР, точний гестаційний вік, біофі
зичний профіль, кольорове допплерівське картування кровотоку). Індукцію пологів
звичайно виконують у випадку, якщо плід доношений або переношений. При вияв
ленні природжених аномалій розвитку плода пацієнтки повинні бути консультовані
генетиком. У цьому разі спосіб і термін розродження обговорюється разом з неона
тологами і дитячими хірургами. При глибокій недоношеності та нез’ясованій причині
маловоддя звичайно обирається вичікувальна тактика з частим повторенням тестів
антенатальної діагностики.
При розриві плодових оболонок у терміні доношеної вагітності та відсутності по
логової діяльності проводиться індукція пологів. При наявності меконія в навколо
плідних водах або при несприятливих децелераціях ЧСС плода рекомендується ам
ніоінфузія (введення фізіологічного розчину в амніотичну порожнину за допомогою
спеціального катетера). Амніоінфузія сприяє зменшенню концентрації амніотичної
рідини і теоретично зменшує частоту несприятливих варіабельних децелерацій, по
в’язаних з компресією пупкового канатика. Ведення пацієнток з передчасним розри
вом плодових оболонок представлено у відповідному розділі підручника.
Багатоводдя
Багатоводдя
— це збільшення об’єму амніотичної рідини (ІАР > 20–25). Частота
багатоводдя становить 2–3 % усіх вагітностей.
Етіологія.
Багатоводдя асоціюється з більшим ризиком аномалій кількості і струк
тури хромосом; природжених вад розвитку плода (аненцефалія, інші дефекти нерво
вої трубки, первинні нейром’язові захворювання, обструкція шлунково кишкового
тракту (атрезія стравоходу і дванадцятипалої кишки), неімунна водянка плода); цук
ровим діабетом матері та багатоплідною вагітністю. При обструкції шлунково киш
кового тракту плід зменшує або втрачає можливість заковтувати амніотичну рідину,
що призводить до багатоводдя. Багатоводдя також пов’язують із ризиком вад клапанів
серця, діафрагмальної грижі, аритмій.
Але близько 2/3 випадків багатоводдя залишаються ідіопатичними, хоча вважа
ють, що «ідіопатичне» багатоводдя поєднується з ризиком хромосомної анеуплоїдії.
У пацієнток, які хворіють на цукровий діабет, підвищений рівень глюкози в крові
може виступати в ролі осмотичного діуретика для плода і спричинювати розвиток
багатоводдя. Неімунна водянка плода внаслідок порушення серцевого викиду також
може спричинювати багатоводдя. При монозиготних двійнятах у разі розвитку транс
фузійного синдрому близнюків один плід може мати багатоводдя, а другий — мало
воддя.
Причини багатоводдя
Анеуплоїдія хромосом
Природжені аномалії
Цукровий діабет у матері (гестаційний або прегестаційний)
Трансфузійний синдром близнят
Водянка плода (імунна і неімунна)
Ідіопатичні