362
Акушерство і гінекологія. Том 1
Несенсибілізовані RhHнегативні вагітні
Якщо вагітна є Rh негативною, але не має антирезусних антитіл (несенсибілізо
вана) метою ведення вагітності є підтримання її у несенсибілізованому стані. Титр
антирезусних антитіл (проба Кумбса) визначають при першому антенатальному візиті
вагітної до лікаря (8–10 тиж) і повторюють щомісяця до 32 тиж, з 32 го до 35 го
тижнів — 1 раз на 2 тиж; після 35 го тижня — щотижнево. Протягом вагітності паці
єнтка має значний ризик бути сенсибілізованою (при проведенні амніоцентезу, ми
мовільному аборті, позаматковій вагітності, вагінальній кровотечі, передчасному
відшаруванні плаценти, в пологах). У всіх цих випадках вводять антирезусний гам
маглобулін (анти D імуноглобулін, анти Rh IgD). Крім того, анти Rh IgD вводять у
терміні 28 тиж вагітності і відразу після пологів, якщо дитина є резус позитивною.
Стандартна доза антирезусного гамма глобуліну становить 0,3 мг, яка нейтралі
зує 15 мл еритроцитів плода (30 мл крові плода з гематокритом 50). Ця доза звичай
но є адекватною для одноплідної вагітності. Але у разі відшарування плаценти чи
інших допологових кровотеч, доцільним є виконання тесту Кляйгауера — Бетке
(
Kleihauer — Betke
) для визначення кількості плодових еритроцитів у материнсько
му кровотоку. Якщо кількість плодових еритроцитів у крові матері є більшою, ніж
може нейтралізувати стандартна доза антирезусного гаммаглобуліну, додатково при
значають 1–2 дози анти Rh IgD.
Сенсибілізовані RhHнегативні вагітні
При виявленні антирезусних антитіл у вагітної при першому пренатальному візиті,
виконують їх ретельний скринінг, визначають тип крові батька дитини. Якщо бать
ко є Rh негативним, небезпеки для плода немає. Якщо батько є резус позитивним,
бажано дослідження його гомозиготності або гетерозиготності за D генним локусом.
Зростання титру антирезусних антитіл до 1:16 і вище асоціюється з водянкою пло
да. Титр антирезусних антитіл визначають не рідше, ніж через кожні 4 тиж. Якщо
титр антитіл є меншим 1:16, продовжують спостереження за вагітною і станом пло
да.
Антенатальна діагностика
стану плода полягає у проведенні ультразвукових до
сліджень, біофізичного профілю, нестресового тесту, допплерометрії кровотоку в ар
теріях плода. При тяжкій формі гемолітичної хвороби (водянка плода) при ультра
звуковому дослідженні можуть бути виявлені багатоводдя, подвійний контур голів
ки плода (набряк м’яких тканин), асцит у плода, кардіомегалію, вилив у перикарді,
гепатоспленомегалію, розширення пупкової вени.
Синусоїдальний ритм ЧСС плода протягом нестресового тесту може свідчити про
тяжку анемію.
Прогностичну цінність має дослідження швидкості кровотоку в середній мозковій
артерії плода методом допплерометрії: швидкість систолічного кровотоку зростає при
тяжкій анемії плода.
При зростанні титру антирезусних антитіл до 1:16 і вище показано проведення
серії амніоцентезів через 1–3 тиж, починаючи з 16–20 го тижнів гестації. При пер
шому амніоцентезі оцінюють групу і резус крові плода. Якщо плід є резус негатив
ним, продовжують спостереження за вагітною. Якщо плід є резус позитивним, про
водять серію амніоцентезів для аналізу оптичної щільності амніотичної рідини, яка
свідчить про рівень білірубіну у навколоплідних водах. Білірубін накопичується в