Упрощенная HTML-версия
366
Акушерство і гінекологія. Том 1
ноз підтверджують встановленням точної дати першого дня останньої менструації,
дати запліднення, даних гінекологічного обстеження (розміри матки) та ультразву
кової діагностики в І триместрі вагітності. При невизначеній даті останньої менст
руації або наявності даних ультразвукового дослідження тільки у ІІ триместрі вагіт
ності діагноз є непевним.
Ведення вагітності і пологів.
Тактика ведення вагітності при підозрі на перено
шування полягає у збільшенні частоти антенатальних візитів або госпіталізації, ан
тенатальній оцінці стану плода шляхом частого проведення нестресового і стресо
вих тестів, оцінки біофізичного профілю або об’єму амніотичної рідини, підготовці
до індукції пологів. Алгоритм дій лікаря при переношеній вагітності такий:
1. Після закінчення 40 тиж гестації вагітній призначають нестресовий тест (НСТ);
при непевному стані плода проводять індукцію пологів.
2. Протягом 41 го тижня досліджують біофізичний профіль плода (БПП) з подаль
шим контролем НСТ, або модифікований біофізичний профіль плода, який включає
НСТ і визначення об’єму амніотичної рідини. При непевному стані плода або зрілості
шийки матки (за шкалою Бішопа > 6 балів) виконують індукцію пологів.
3. На 42 му тижні гестації незалежно від стану шийки матки проводиться індук
ція пологів.
Багатоплідна вагітність
Якщо запліднена яйцеклітина розділяється на дві подільні клітини, утворюються
монозиготні, або однояйцеві, ідентичні близнята
. Якщо під час овуляції звільнюють
ся дві яйцеклітини і обидві запліднюються, утворюються
дизиготні, споріднені близ!
нята
(рис. 15.2).
Суперфекундація —
запліднення двох яйцеклітин в одному менструальному циклі
двома сперматозоїдами (протягом двох роздільних статевих актів).
Суперфетація
— дві яйцеклітини запліднюються протягом різних менструальних
циклів, тобто друга овуляція настає після настання першої вагітності, такі факти є
рідкісними.
Без допоміжних репродуктивних технологій частота багатоплідної вагітності в
популяції дорівнює близько 1:80–1:100 вагітностей, причому 30 % із них є монози
готними. Природна частота трійнят значно менша (1:7000–1:8000 вагітностей). По
чинаючи з 1990 р., прогрес новітніх репродуктивних технологій (стимуляція овуляції
та суперовуляції, фертилізація
in vitro
) сприяє зростанню частоти багатоплідної ва
гітності. Так, застосування кломіфену збільшує ризик багатоплідної вагітності до 7–
13 %, індукція суперовуляції — до 25–30 % і застосування хоріонічного гонадотро
піну — до 16–40 %.
Ускладнення багатоплідної вагітності.
Багатоплідна вагітність супроводжується
значною кількістю різноманітних акушерських ускладнень, включаючи передчасні
пологи, передлежання плаценти, випадіння пупкового канатика, післяпологові кро
вотечі, неповноцінність шийки матки (істміко цервікальну недостатність), гестацій
ний діабет і прееклампсію. Плід підлягає значному ризику недоношеності, приро
джених аномалій розвитку, низької маси тіла при народженні, ЗВУР та аномалій пе
редлежання.
Народження двійнят звичайно відбувається в терміні 36–37 тиж, трійнят — 33–
34 тиж (з кожним подальшим плодом тривалість вагітності зменшується на 3 тиж).
Монохоріальні діамніотичні близнята часто мають плацентарні судинні анастомози,