Упрощенная HTML-версия
379
Розділ 16. Гіпертензія при вагітності...
З метою диференційної діагностики HELLP синдрому і гострої жирової дистрофії
печінки використовують дані лабораторних досліджень. Так, для гострої жирової ди
строфії печінки характерним є підвищений рівень азоту крові, гіпоглікемія, зменшен
ня рівня фібриногену та антитромбіну ІІІ. Лікування таких пацієнток є проблема
тичним: може бути необхідною трансплантація печінки. Але описані випадки регресії
симптомів захворювання без агресивного втручання.
Лікування
Легка прееклампсія.
Вирішальне значення в лікуванні прееклампсії належить роз
родженню. Тому методом вибору при доношеній вагітності, а також нестабільному
стані пацієнтки при недоношеній вагітності або наявності доказів зрілості легенів
плода є індукція пологів. У цих випадках можливе піхвове розродження з амніото
мією, обережною пологостимуляцією простагландинами або окситоцином. Протягом
пологів контролюють гіпертензію і виконують профілактику розвитку судом. Засто
совують регіональну анестезію (за відсутності коагулопатії). Кесарів розтин викону
ють за акушерськими показаннями (згідно з рекомендаціями ACOG).
При недоношеній вагітності і стабільному стані пацієнтку госпіталізують, призна
чають ліжковий режим, контроль АТ, добової протеїнурії. Метою ведення пацієнток
з легкою прееклампсією є профілактика розвитку тяжкої прееклампсії та еклампсії.
Вітчизняні акушери гінекологи рекомендують призначати препарати для нормалізації
артеріального тиску і матково плацентарного кровотоку (метилдопа, еуфілін, папа
верин, ніфедипін, анаприлін), антиагреганти (дипіридамол, трентал, низькі дози ас
пірину), антикоагулянти (гепарин, фраксипарин, клексан) під контролем АТ, коагу
лограми та протеїнурії. Для прискорення дозрівання легенів плода можливе засто
сування дексаметазону (12 г протягом 48 год). Згідно з рекомендаціями ACOG, для
контрольованої гіпотензії призначають інфузію магнію сульфату (4 г — початкова доза
і потім 2 г/год — підтримуюча доза). Інфузію магнію сульфату рекомендують прово
дити під час пологів і продовжувати протягом 12–24 год після розродження.
Тяжка прееклампсія.
Метою лікування тяжкої прееклампсії є профілактика ек
лампсії, контроль материнського АТ, народження живого плода, але ведення вагіт
них залежить від гестаційного віку. Лікування тяжкої прееклампсії проводять в па
латі інтенсивної терапії разом з анестезіологом реаніматологом.
Першим етапом ведення вагітних із тяжкою прееклампсією є стабілізація життє
вих функцій пацієнтки. Виконують внутрішньовенне введення сульфату магнію для
профілактики судом, а також гідралазину (прямий артеріальний вазодилататор) і ла
беталолу. Згідно з рекомендаціями ACOG, антигіпертензивна терапія показана при
збільшенні ДАТ понад 105–100 мм рт. ст.
Рекомендації ACOG щодо лікування прееклампсії
(при ДАТ > 105–110 мм рт. ст.)
Гідралазин 5–10 мг в/в кожні 15–20 хв до досягнення ефекту
Лабеталол 20 мг в/в разова доза, при неефективності 40 мг
через 10 хв; потім 80 мг кожні 10 хв
до максимальної дози 220 мг
Якщо стан пацієнтки стабілізовано, а гестаційний вік плода знаходиться у межах
24–32 тиж, продовжують контроль за станом вагітної, проводять медикаментозну ко
рекцію симптомів прееклампсії, призначають дексаметазон для прискорення дозрі
вання легенів плода. За відсутності ефекту або при нестійкому ефекті лікування ви
конують термінове розродження шляхом кесаревого розтину за життєвими показан
нями з боку матері.