380
Акушерство і гінекологія. Том 1
При терміні вагітності понад 32 тиж і наявності симптомів тяжкої прееклампсії
(порушення функції нирок, набряк легенів, ураження печінки, HELLP синдром або
ДВЗ синдром) виконують негайне розродження шляхом кесаревого розтину.
Хоча розродження є патогенетичним лікуванням прееклампсії, пацієнтки з цим
ускладненням можуть проявляти симптоми захворювання протягом кількох тижнів
після пологів. У деяких випадках погіршання стану пацієнток має місце в ранньому
післяпологовому періоді, можливо, у зв’язку зі збільшенням експресії плацентарних
антигенів протягом пологів і розродження. Тому профілактика судом повинна про
водитися не менше 24 год після пологів, або до суттєвого покращання стану пацієнт
ки. При хронічній гіпертензії призначають антигіпертензивні препарати (лабетолол,
ніфедипін) протягом кількох тижнів після пологів під контролем АТ. У пацієнток з
HELLP синдромом для нормалізації рівня тромбоцитів призначають кортикостерої
ди (дексаметазон тощо).
Профілактика.
Жінки з прееклампсією під час вагітності мають 25–33% й ризик
повторення прееклампсії при подальших вагітностях. У пацієнток з прееклампсією,
сполученою з хронічною гіпертензією, частота рецидивної прееклампсії збільшуєть
ся до 70 %. Для зменшення ризику прееклампсії, ЗВУР і передчасного розродження
при подальших вагітностях таким пацієнткам рекомендують прийом низьких доз ас
пірину (60–75 мг/день) профілактично і протягом подальшої вагітності, починаючи
з ІІ триместру.
Еклампсія
Еклампсії притаманне приєднання судом до симптомів прееклампсії (якщо судо
ми не зумовлені іншою причиною). Еклампсія розвивається у 1 % пацієнток із пре
еклампсією. Хоча пацієнтки з тяжкою прееклампсією мають більший ризик розвит
ку судом, у 25 % хворих з еклампсією судоми виникають на фоні симптомів легкої
прееклампсії. Крім того, еклампсія може розвинутись і за відсутності протеїнурії. Ус
кладненнями еклампсії можуть бути крововилив у мозок, аспіраційна пневмонія,
гіпоксична енцефалопатія і тромбоемболія.
Клініка.
Судоми при еклампсії є тоніко клонічними і можуть супроводжуватись або
не супроводжуватись аурою. Судоми можуть виникати під час вагітності (в 25 % ви
падків), протягом пологів (50 % випадків) і у післяпологовому періоді (25 % ви
падків). Більшість випадків післяпологової еклампсії розвиваються протягом перших
48 год після пологів, хоча описані випадки еклампсії через кілька тижнів після по
логів.
Лікування.
Лікувальна стратегія при еклампсії включає лікування і профілактику
судом, контроль АТ і розродження. З метою нормалізації АТ рекомендують викори
стання гідралазину; для лікування і профілактики судом і гіперрефлексії — сульфат
магнію, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал.
При еклампсії введення магнію сульфату починають під час визначення діагнозу
і продовжують протягом 12–24 год після розродження. Метою лікування магнію суль
фатом є досягнення терапевтичної концентрації препарату і профілактика токсичних
реакцій шляхом ретельного моніторингу (табл. 16.5).
При передозуванні магнію для профілактики зупинки серця внутрішньовенно вво
дять антидот — 10 мл 10% го розчину кальцію хлориду або кальцію глюконату.
Розродження
проводять тільки після стабілізації життєвих функцій пацієнтки і
припинення судом. У випадку еклампсії кращим методом допомоги плоду є стабілі
зація основних систем організму матері. Кесарів розтин виконують за акушерськи
ми показаннями.