386
Акушерство і гінекологія. Том 1
го біофізичного профілю з 32 го тижня гестації і продовжують до пологів. Ультра
звукову фетометрію повторюють у терміні 34–37 тиж для виявлення можливої мак
росомії плода. Частота проведення тестів антенатальної оцінки стану плода залежить
від ступеня контролю діабету.
Розродження.
Інтранатальне ведення пацієнток із контрольованим гестаційним
діабетом при нормальній масі плода не відрізняється від такого самого у загальній
популяції. Слід уникати надмірного введення глюкози, щоб не спричинити гіпоглі
кемію у новонародженого в ранньому неонатальному періоді.
У пацієнток з гестаційним діабетом класу А
2
звичайно виконують індукцію по
логів при доношеній вагітності (39–40 тиж). У цих пацієнток існує ризик гіпоглікемії
при зниженні функції плаценти наприкінці вагітності. Тому в день пологів їм не при
значають інсулін тривалої дії і проводять моніторинг рівня глюкози щогодини. Для
корекції глікемії використовують декстрозу (глюкозу) та інсулінові краплі, або
інсулін короткої дії.
У пацієнток з недостатнім контролем за рівнем глюкози звичайно виконують
індукцію пологів між 37 і 39 м тижнями вагітності після підтвердження зрілості ле
генів плода. У пацієнток з очікуваною масою плода понад 4000 г уважно контролю
ють перебіг пологів, проводять профілактику дистоції плечиків плода або виконують
плановий кесарів розтин. При очікуваній масі плода понад 4500 г показано опера
тивне розродження шляхом планового кесаревого розтину.
При розродженні пацієнток з гестаційним діабетом акушерські щипці і вакуум
екстракцію звичайно не застосовують у зв’язку з ризиком дистоції плечиків плода,
за винятком накладання вихідних щипців при гострій гіпоксії плода. При очікуванні
дистоції плечиків у пологовій залі повинні бути присутніми додатково щонайменше
1 досвідчений лікар акушер гінеколог і 1 акушерка. Це дозволить одній акушерці ви
конувати натиснення над лобком, тимчасом як друга допомагатиме народженню пло
да.
Віддалені наслідки.
Пацієнтки з гестаційним діабетом мають 50 % ризику повто
рення гестаційного діабету протягом подальших вагітностей і 25–35 % ризику роз
витку інших типів цукрового діабету протягом 5 подальших років. У новонародже
них від матерів з гестаційним діабетом частіше спостерігається ожиріння і розвиток
цукрового діабету типу 2 протягом життя.
Прегестаційний діабет
Цукровий діабет протягом вагітності супроводжується численними несприятли
вими ефектами щодо матері та плода (табл. 17.4). У матерів із цукровим діабетом ризик
мимовільного викидня збільшується в 2 рази, а ризик прееклампсії й еклампсії — в
4 рази порівняно з пацієнтками без діабету. Крім того, ризик інфекції, багатоводдя,
кесаревого розтину і післяпологових кровотеч також зростає. У новонароджених від
матерів з прегестаційним цукровим діабетом ризик перинатальної смерті збільшуєть
ся в 5 разів, а ризик природжених аномалій розвитку — в 2–3 рази.
Найважливішим фактором, який визначає прогноз для плода при цукровому діа
беті матері, є ступінь контролю за рівнем глюкози в материнській крові. Без адекват
ного контролю за глікемією матері перинатальна смертність при цукровому діабеті
перевищує 30 %. Але при адекватному веденні вагітності при цукровому діабеті пе
ринатальна смертність може бути зменшена до 1 %. Діти від матерів з цукровим діа