Упрощенная HTML-версия
394
Акушерство і гінекологія. Том 1
Патогенез
. Існує багато чинників, які
можуть збільшувати ймовірність пієло
нефриту під час вагітності. Так, релаксу
ючий ефект прогестерону на гладкі м’язи
призводить до зниження тонусу сечово
го міхура і зумовлює розширення сечо
водів (до 2 см) та ниркових мисок. Пра
ва ниркова миска розширюється на
15 мм, ліва — на 5 мм, довжина нирок
збільшується на 1 см. Крім того, механіч
на компресія збільшеною маткою може
спричинити обструкцію сечоводів, що
призводить до стазу сечі. Збільшення ви
падків везикоуретрального рефлюксу і
циститу сприяє генералізації висхідної
інфекції. Декстроротацію матки і вари
козне розширення вен правого яєчнико
вого сплетення вважають причинами
більш частого розвитку правосторонньо
го пієлонефриту під час вагітності.
Діагностика
. Класичними симптомами
інфекції сечових шляхів є дизурія, часте
вимушене сечовипускання, бактеріурія і
лейкоцитурія. Оскільки одержання ре
зультатів бактеріологічного дослідження
сечі може тривати кілька днів, скринінг
інфекції сечових шляхів проводять за до
помогою загальних аналізів сечі та крові.
В крові виявляють лейкоцитоз, у сечі —
лейкоцитестеразу і нітрити, збільшення
лейкоцитів, постійне зниження відносної
щільності сечі (гіпоізостенурія). Цистит
діагностують на підставі скарг пацієнтки
(біль внизу живота, біль наприкінці сечо
випускання, часте вимушене сечовипус
кання), а також об’єктивного дослідження
(болючість при пальпації внизу живота).
Лабораторне обстеження звичайно
включає аналізи крові (гемоглобін, гема
токрит, лейкоцити, сечовина, креатинін,
залишковий азот, кліренс креатиніну, ана
лізи сечі за Амбюрже, Нечипоренком (кон
троль лейкоцитурії), Зимницьким (конт
роль концентраційної та видільної функції
нирок), добову протеїнурію).
Лікування бактеріурії та циститу.
Початкова антибактеріальна терапія (до одер
жання результатів бактеріологічного дослідження сечі та визначення чутливості до
антибактеріальних препаратів) безсимптомної та симптомної бактеріурії і циститу
проводиться звичайно амоксициліном, ампіциліном або бактримом. У зв’язку з мож
ливістю персистенції безсимптомної бактеріурії, контрольний бактеріологічний
аналіз сечі виконують через 1–2 тиж після початку лікування.
Таблиця 18.1
Інфекційні захворювання
при вагітності
1. Інфекції, ускладнення яких збільшу!
ються під час вагітності
Інфекції сечових шляхів
Бактеріальний вагіноз
Хірургічна ранова інфекція
Стрептокок групи В
2. Інфекції, які є найбільш частими при
вагітності і в післяпологовому періоді
Пієлонефрит
Ендоміометрит
Мастит
Синдром токсичного шоку (СТШ)
3. Інфекції, специфічні для вагітності
Хоріоамніоніт
Септичний тазовий тромбофлебіт
Інфекція рани після епізіотомії
або розриву промежини
4. Інфекції, що уражають плід
Неонатальний сепсис
(стрепто
кок групи В, кишкова паличка)
Герпес
Вітряна віспа
Парвовірус В19
Цитомегаловірус
Краснуха
ВІЛ
Гепатит В і С
Гонорея
Хламідіоз
Сифіліс
Токсоплазмоз