Упрощенная HTML-версия
397
ністю герпесу в анамнезі повинні бути ретельно обстежені щодо виявлення герпес
них уражень вульви, піхви, шийки матки в терміні пологів у зв’язку з ризиком вер
тикальної трансмісії ВПГ плода протягом піхвових пологів. При наявності видимих
уражень статевих органів розродження слід проводити шляхом планового кесарево
го розтину. Пацієнткам з проявами герпесвірусної інфекції протягом вагітності з ме
тою профілактики внутрішьоутробного інфікування плода призначають ацикловір за
36 тиж до розродження.
Первинна герпесвірусна інфекція при вагітності має гірші прояви і наслідки для
плода і новонародженого, ніж вторинна інфекція. Вірус може бути перенесений че
рез плаценту до плода в період віремії. Первинна інфекція диференціюється від вто
ринної шляхом дослідження титру антитіл. В осіб, які вже мали первинну інфекцію,
в крові виявляють Ig G. Первинна герпесвірусна інфекція в ІІІ триместрі вагітності,
особливо напередодні пологів, є найбільш небезпечною для плода у зв’язку з відсут
ністю материнських антитіл, які передаються плоду.
Вірус простого герпесу може спричинювати тяжку інфекцію у новонародженого.
У 50 % інфікованих новонароджених наявні герпетичні ураження шкіри і рота. Віру
сологічному дослідженню підлягає матеріал з видимих герпетичних уражень, носо
глотки та очей новонародженого. Герпес новонароджених може блискавично прогре
сувати у вірусний сепсис, пневмонію та енцефаліт, який призводить до неврологіч
ної катастрофи і смерті дитини. Новонароджені, інфіковані ВПГ, підлягають негай
ному лікуванню шляхом внутрішньовенного введення ацикловіру з моменту визна
чення діагнозу.
Вірус вітряної віспи
Вірус вітряної віспи
(varicella zoster virus)
— ДНК вміщуючий герпесвірус, який
спричинює вітряну віспу, але може змінювати реактивність і спричинювати простий
герпес. Враховуючи, що вітряна віспа найчастіше зустрічається в дитинстві, 90 % до
рослих мають антитіла, тобто імунізовані до цієї інфекції. Вітряна віспа у дорослих
має більш агресивний перебіг і частіше ускладнюється специфічною пневмонією.
Аналіз титру антитіл проти вітряної віспи не є скринінговим дослідженням під час
вагітності, але його дослідження слід проводити всім пацієнткам, які не мають чітких
даних щодо наявності цього захворювання в анамнезі. Пацієнткам, які звертаються для
преконцепційної консультації, необхідно призначати аналіз титру антитіл проти вітря
ної віспи і, у разі негативного результату, проводити вакцинацію до запліднення.
Вертикальна трансмісія вітряної віспи відбувається трансплацентарним шляхом.
В І триместрі збільшується частота мимовільних абортів. Вважають, що вірус вітря
ної віспи має деякий тератогенний потенціал. Інфікування вітряною віспою напере
додні пологів є найбільш небезпечним і може призвести до неонатальної інфекції як
у легкій формі (подібно до вітряної віспи), так і до блискавичної дисемінованої
інфекції й смерті дитини. Інші інфіковані новонароджені можуть не виявляти ознак
захворювання при народженні, але пізніше у них можуть розвиватися герпетичні ура
ження.
Введення специфічного антивірусного імуноглобуліну проти вітряної віспи може
запобігти трансмісії захворювання. Отже, пацієнтки з відсутністю в анамнезі вітря
ної віспи, які мали контакт з такими хворими протягом вагітності, підлягають при
значенню специфічного антивірусного імуноглобуліну протягом 72 год після контак
ту з інфікованою особою. Новонароджені від матерів, які захворіли на вітряну віспу
протягом 5 днів до пологів або 2–3 днів після пологів, також повинні отримати дозу
специфічного антивірусного імуноглобуліну.
Розділ 18. Інфекційні захворювання...