Стр. 409 - English for Medical Student

Упрощенная HTML-версия

408
Акушерство і гінекологія. Том 1
Фізіологічні зміни, які можуть впливати на оцінку ступеня тяжкості травми при
вагітності, подано у табл. 19.2.
Показання до кесаревого розтину під час лапаротомії
включають:
1) ушкодження або розрив маткових судин і матки, небезпечні для життя матері
та плода; у разі неможливості відновлення розриву виконують гістеректомію;
2) механічна обструкція збільшеною маткою, яка виключає можливість хірургіч
ного лікування;
3) збільшення ризику внутрішньоматкового перебування плода порівняно з ри
зиком недоношеності;
4) нестабільна тораколюмбальна спінальна травма при наявності зрілого плода;
5) прогресування синдрому ДВЗ крові;
6) шок, що не корегується, і раптова смерть матері (не пізніше ніж через 4–10 хв
після припинення дихання і серцевої діяльності).
При симультанному кесаревому розтині слід очікувати збільшення крововтрати під
час операції не менше ніж на 500 мл (травма матки і ретроплацентарна гематома). Си
мультанна гістеректомія супроводжується збільшенням часу операції та збільшенням
крововтрати, тому здійснюється у виключних випадках (неможливість відновлення
хірургічної травми без гістеректомії або неможливість ушивання розриву матки, або
якщо має місце тяжка гематома широкої зв’язки матки, або якщо кровотеча не зупи
няється при перев’язуванні маткових, яєчникових і гіпогастральних артерій).
Внутрішньоутробна смерть плода не є окремим показанням до кесаревого розти
ну. Кесарів розтин у цих випадках супроводжується збільшенням ризику коагуло
патії, хірургічної травми та інфекції. Травма і перелом кісток таза не є абсолютним
протипоказанням до вагінальних пологів, але в тяжких випадках можуть робити не
можливим піхвове розродження.
Піхвові пологи не сприяють розходженню країв післяопераційної рани після ла
паротомії навіть у ранньому післяопераційному періоді.
Захворювання системи крові
Анемія
При вагітності об’єм плазми крові зростає у більшій мірі, ніж об’єм еритроцитів,
що призводить до розвитку
фізіологічної анемії вагітних.
Анемія вагітних
— зменшення рівня гемоглобіну < 100 г/л або гематокриту < 30
%. Анемія при вагітності може бути набутою або природженою. Набута анемія вклю
чає такі стани:
1) залізодефіцитна анемія;
2) анемія у зв’язку з гострою крововтратою;
3) анемія при хронічних захворюваннях;
4) анемія при запальних і пухлинних процесах;
5) мегалобластична анемія;
6) набута гемолітична анемія;
7) набута гіпопластична анемія.
Спадкові причини анемії при вагітності включають такі захворювання, як тала
семії, серпоподібно клітинну анемію, інші гемоглобінопатії та природжену гемолітич
ну анемію.
Найбільш частою при вагітності є
залізодефіцитна анемія.
При фізіологічній ва
гітності потреби у залізі становлять 800 мг, з яких 300 мг витрачається на потреби