Упрощенная HTML-версия
412
Акушерство і гінекологія. Том 1
Відомо, що дефіцит фолієвої кислоти є фактором ризику аномалій нервової трубки.
Отже, вони можуть мати спільний центральний механізм дії як дизруптори нормаль
ного процесу органогенезу. Ця концепція пояснює збільшення тератогенного ефек
ту при політерапії епілепсії. Існує концепція генетичної схильності щодо утворення
епоксидів. При зниженні активності ферменту епоксид гідролази на 1/3 і більше роз
вивається так званий гедантоїновий синдром плода, який має подібні клінічні про
яви, як і при застосуванні карбамазепіну.
Ведення вагітності.
Враховуючи, що політерапія епілепсії посилює ризик ано
малій розвитку плода, на доконцепційному етапі пацієнток консультують щодо не
обхідності переходу перед заплідненням на лікування одним препаратом мінімаль
но можливою дозою. Пацієнтки, які не мають судомних нападів протягом 2–5 років,
можуть взагалі відмовитися від застосування антиепілептичних препаратів перед за
плідненням. У зв’язку з тим, що високі рівні в плазмі крові вальпроєвої кислоти ма
ють більший тератогенний ефект, цей препарат призначають 3–4 рази на день (замість
двох разів) для зменшення його пікової концентрації в плазмі. Пацієнток з епілеп
сією обов’язково слід повідомити, що вони мають збільшений ризик (4–6 %) приро
джених аномалій розвитку плода, ніж у загальній популяції (2–3 %). Рекомендують
консультацію генетика. Хворим на епілепсію призначають додаткове вживання фо
лієвої кислоти (4 мг на день) до запліднення, особливо тим, що одержують лікуван
ня вальпроєвою кислотою та карбамазепіном.
У зв’язку з високим ризиком аномалій розвитку плода виконують дослідження
рівня АФП у сироватці крові матері, а також повторний ультразвуковий скринінг у
терміні 19–20 тиж гестації. Особливу увагу приділяють уважному обстеженню об
личчя, центральної нервової системи і серця плода. Деякі фахівці рекомендують про
ведення генетичного амніоцентезу для визначення рівня АФП і ацетилхолінестера
зи в амніотичній рідині.
Останні дослідження свідчать, що близько 38 % вагітних з епілепсією потребу
ють зміни дози антиепілептичних препаратів протягом періоду гестації. Тому конт
роль вільного рівня антиепілептичних препаратів у крові вагітної рекомендують про
водити щомісяця.
Пологи і розродження
у пацієнток з епілепсією потребують уважного моніторин
гу стану матері та плода. Про розродження пацієнтки з епілепсією завчасно повідом
ляють всю необхідну медичну бригаду: досвідчених акушерів–гінекологів, невропа
толога, анестезіолога, неонатолога, акушерок і медичних сестер. Рівень у крові анти
епілептичних речовин визначають перед пологами. Якщо рівень низький, дозу пре
парату дещо збільшують або виконують внутрішньовенне введення бензодіазепінів
або фенітоїну (20 мг/кг маси тіла). Слід враховувати, що ці препарати спричинюють
респіраторну депресію у матері та плода. Лікування судомного нападу в пологах
здійснюють звичайно фенітоїном, на відміну від застосування магнію сульфату при
прееклампсії (див. розділ «Невідкладні стани в акушерстві»). При гострій гіпоксії пло
да виконують кесарів розтин.
Існують дані щодо збільшення ризику спонтанних крововиливів у новонародже
них від матерів з епілепсією внаслідок пригнічення вітамін К залежних факторів згор
тання крові (ІІ, VII, IX, X) вторинно у зв’язку зі зростанням метаболізму вітаміну К
і пригніченням трансплацентарного транспорту вітаміну К, зумовленого дією анти
епілептичних препаратів. Якщо ризик крововиливів невеликий, більш доцільно про
водити консервативне ведення таких новонароджених, ніж агресивне застосування
вітаміну К у кінці вагітності. Після розродження відразу оцінюють стан системи ге
мостазу новонародженого і, в разі необхідності, призначають йому вітамін К. Якщо
в пуповинній крові виявляють дефіцит факторів згортання крові, призначають пе
реливання свіжозамороженої плазми плода.