Упрощенная HTML-версия
413
Отже, алгоритм ведення вагітності та пологів у пацієнток з епілепсією включає
такі кроки:
1) щомісячна оцінка загального і вільного рівня антиепілептичних препаратів у
крові вагітної;
2) рання генетична консультація;
3) аналіз рівня АФП у сироватці крові матері;
4) повторний ультразвуковий скринінг у 19–20 тиж для виявлення можливих ано
малій розвитку плода;
5) можливе проведення амніоцентезу для визначення рівня АФП і ацетилхоліне
стерази в навколоплідних водах;
6) можливе призначення вітаміну К 20 мг/день з 37 го тижня вагітності;
7) розродження пацієнток
ex consilium
у присутності невропатолога, анестезіоло
га і неонатолога; уважний моніторинг матері та плода; профілактика і лікування су
дом шляхом внутрішньовенного введення фенітоїну (20 мг/кг маси);
8) кесарів розтин при гострій гіпоксії плода;
9) оцінка стану системи гемостазу новонародженого, профілактичне введення віта
міну К; при дефіциті факторів згортання крові — свіжозамороженої плазми.
Захворювання серцевоHсудинної системи
Серцево судинна система зазнає значних фізіологічних змін протягом вагітності:
зростання загального
об’єму крові
на 50 % (об’єм плазми зростає на 50 %, об’єм ерит
роцитів — на 20 %),
зниження системного периферичного судинного опору
, збільшен
ня
ударного об’єму серця
на 30–50 %, ремоделювання міокарда для пристосування до
цих змін (збільшення інотропного ефекту серця), збільшення
частоти серцевих ско!
рочень
на 10–15 уд/хв, зниження
артеріального тиску
в ІІ триместрі вагітності. Гор
мональні механізми, які відповідають за ці зміни, включають дію стероїдних гормонів
вагітності, збільшення активності реніну в плазмі та гіперальдостеронізм.
Під час пологів, при маткових скороченнях, 300–500 мл крові потрапляє з матки
до материнського системного кровотоку. Внаслідок цієї аутотрансфузії системний
венозний тиск і тиск у правому шлуночку серця зростає. Середній артеріальний тиск
матері зростає, і це призводить до рефлекторної брадикардії. Біль і неспокій матері
спричинює викид адреналіну, що сприяє збільшенню АТ і ЧСС. Після розродження
зменшується компресія нижньої порожнистої вени й об’єм крові, тому серцевий ви
кид збільшується на 10–20 %.
При застосуванні регіональної (епідуральної або спінальної) анестезії спостері
гається периферична вазодилатація, яка може зменшити переднавантаження на сер
це, серцевий викид і АТ. Для зменшення цих реакцій перед застосуванням регіональ
ної анестезії рекомендують проведення гідратації (внутрішньовенної інфузії ізото
нічних розчинів).
При нормальній вагітності можуть спостерігатися втомлюваність, задишка, ортоп
ное, ортостатичні периферичні набряки. Але прогресуюче зменшення фізичної актив
ності, виражена задишка, біль у грудній клітці при звичайному фізичному наванта
женні можуть бути ознаками небезпечних захворювань серця. Так, пацієнтки з пер
винною легеневою гіпертензією, синдромом Ейзенменгера, Марфана, мітральним та
аортальними стенозом мають високий ризик материнської смертності (15–70 %).
При веденні пацієнток із захворюваннями серцево судинної системи як на докон
цепційному етапі, так і протягом вагітності фізіологічні та патологічні зміни обов’яз
ково слід брати до уваги, щоб не допустити декомпенсації захворювання.
Розділ 19. Ускладнення вагітності...