Упрощенная HTML-версия
426
Акушерство і гінекологія. Том 1
ганонеспецифічні антитіла представлені антифосфоліпідними антитілами (антикар
діоліпінові антитіла (ACA), вовчаковим антикоагулянтом (LA), антиядерними анти
тілами і антигістонними антитілами (табл. 19.6).
Вовчаковий антикоагулянт і антикардіоліпінові антитіла
— це неспецифічні
ан!
тифосфоліпідні антитіла
, які зв’язуються з негативно зарядженими фосфоліпідами
клітинних мембран в усіх клітинах організму. Антикардіоліпінові антитіла і вовча
ковий антикоагулянт асоціюються з тромбозами і несприятливими наслідками вагіт
ності. Бета2 глікопротеїн І (
β
2 глікопротеїн І) — глікопротеїн плазми крові, який по
силює зв’язування антифосфоліпідних антитіл із мембранними фосфоліпідами. Вва
жають, що
β
2 глікопротеїн І є більш специфічним маркером акушерських ускладнень,
ніж ACA і LA.
Антифосфоліпідний синдром
Діагноз антифосфоліпідного синдрому базується на наявності хоча б одного
клінічного критерію і хоча б одного лабораторного критерію (табл. 19.7).
Акушерські показання
для тестування на наявність антифосфоліпідних антитіл
включають такі стани:
1) нез’ясована смерть плода або мертвонародження;
2) звичне невиношування вагітності (три або більше мимовільних аборти при не
більше ніж одних пологах живим плодом);
3) нез’ясована смерть плода в ІІ або ІІІ триместрі вагітності;
4) тяжка прееклампсія/еклампсія до 34 тиж гестації;
5) тяжка ЗВУР плода або інші симптоми тяжкої плацентарної недостатності в ІІ
або на початку ІІІ триместру вагітності.
Неакушерські показання для проведення скринінгу на наявність антифосфоліпід
них антитіл включають такі ускладнення: 1) нетравматичний тромбоз або венозна/
артеріальна тромбоемболія; 2) інфаркт або інсульт у віці менше 50–55 років; 3) ауто
імунна тромбоцитопенія; 4) гемолітична анемія; 5) системний червоний вовчак;
6) хибнопозитивні реакції на сифіліс та ін.
Традиційне
лікування АФС
при вагітності полягає у призначенні преднізолону,
гепарину і низьких доз аспірину. Сучасні рекомендації включають профілактичне
введення гепарину під шкіру у роздільних дозах і аспірин (60–75 мг/день) для тих
пацієнток, які мали в анамнезі смерть плода або звичне невиношування вагітності.
Вагітні з тромбозами в анамнезі одержують терапевтичні дози гепарину. За відсут
Таблиця 19.6
Аутоімунні захворювання і асоційовані з ними аутоантитіла*
Аутоімунні захворювання
Асоційовані аутоантитіла
Антифосфоліпідний синдром ACA, LA
Системний червоний вовчак
ANA, Anti DNA, Anti SSA, Anti SSB, ACA,
Anti SM
Міастенія
Аутоантитіла до ацетилхолінових рецепторів
Ревматоїдний артрит
Ревматоїдний фактор
Ідіопатична тромбоцитопенічна Аутоантитіла до антигенів тромбоцитарних
пурпура
глікопротеїнів (IІb–IIIa або Ib–IX)
Примітка.
* АСА — антикардіоліпінові аутоантитіла, LA — вовчаковий антикоагулянт; ANA
— антиядерні аутоантитіла, Anti DNA — аутоантитіла проти ДНК, SSA — шкірно сенсибілізу
ючі аутоантитіла.