441
ванні магнію сульфату, при багатоплідній вагітності, макросомії плода, наявності в
анамнезі післяпологових кровотеч, у багатородящих жінок (> 5 пологів). Аномалії
розвитку і міоми матки також можуть впливати на скоротливу функцію матки і при
зводити до атонії та кровотечі.
Діагноз атонії матки визначається при пальпації матки, яка є м’якою, збільшеною
і кволою. Дно матки може бути скороченим, а нижній сегмент — розслабленим. При
підозрі на атонію (гіпотонію) матки рекомендації ACOG включають такі дії:
1. Здійснюють масаж матки для стимуляції її скорочень і впроваджують внутріш
ньовенну інфузію окситоцину (10–20 ОД/л), який звичайно також вводять профілак
тично, при неефективності додають 20 ОД окситоцину внутрішньом’язово. Слід пе
реконатися в тому, що сечовий міхур є випорожненим (наповнений сечовий міхур
заважає повноцінним скороченням нижнього маткового сегмента). Якщо кровотеча
продовжується, вводять метилергоновін 0,2 мг в/в або в/м. Протипоказанням для
введення метилергоновіну є гіпертензія у матері. Якщо кровотеча триває, в міометрій
(трансабдомінально або трансцервікально) або внутрішньом’язово вводять 250 мкг
простину (PGF2
α
) (протипоказаний при бронхіальній астмі), введення повторюють
не частіше ніж через 15 хв із максимальною дозою 2 г. При неефективності вводять
1000 мг мізопростолу ректально.
2. Оглядають пологові шляхи матері. При відсутності видимих розривів проводять
обережне
ручне обстеження порожнини матки
з метою видалення затриманих про
дуктів концепції або виявлення розриву матки (по рубцю після попереднього кеса
ревого розтину). Одночасно проводять
інтенсивну інфузію
колоїдних
(рефортан)
та
ізотонічних розчинів, виконують проби перед переливанням свіжозамороженої плаз
ми і крові.
3. Якщо кровотеча продовжується, але не є швидкою і масивною, як
альтерна!
тиву гістеректомії
за наявності відповідних умов можна виконати
емболізацію мат!
кових артерій
під рентгенологічним контролем. У разі неможливості зволікання або
неефективності емболізації виконують
лапаротомію, перев’язку тазових судин (підче!
ревних, маткових, яєчникових артерій) або гістеректомію.
Залишки плаценти і оболонок
Відразу після народження плаценти й оболонок проводять їх ретельний огляд
(цілість, наявність обриву судин, що може свідчити про додаткову частку плацен
ти). Але при піхвових пологах часто буває важко оцінити затримку невеликих час
тин плаценти та оболонок у матці. Звичайно обривки плацентарної тканини й обо
лонок виходять з порожнини матки під час її післяпологових скорочень разом із лохія
ми. Але залишки продуктів концепції в деяких випадках можуть призводити до роз
витку ендоміометриту і післяпологових кровотеч.
При підозрі на залишки плаценти й оболонок у післяпологовому періоді викону
ють ручну (якщо шийка матки не скоротилась) або, частіше, інструментальну реві
зію порожнини матки. Якщо після інструментальної ревізії (вишкрібання слизової
оболонки) матки кровотеча триває, підозрюють прирослу плаценту
(placenta accreta).
Приросла плацента
Приросла плацента (див. розділ «Допологові кровотечі»), а також вросла
(placenta
increta)
і проросла
(placenta percreta)
плацента виникають внаслідок аномального при
кріплення плаценти до стінки матки, яка може поширюватись у міометрій, що при
зводить до неповного відокремлення плаценти від стінки матки і розвитку післяпо
логових кровотеч. Фактори ризику прирослої плаценти включають передлежання
Розділ 20. Фізіологія і патологія...