Упрощенная HTML-версия
443
етапом хірургічного лікування є двобічна
перев’язка маткових артерій (шви
O’Leary
або ін). Другим кроком буде пе
рев’язка підчеревних, або внутрішніх клу
бових артерій (
a. hypogastrica
). Якщо при
чиною кровотечі є атонія матки, наклада
ють гемостатичні компресійні кругові
шви на тіло матки для досягнення гемо
стазу (шви
B–Lynch
). Якщо ці заходи ви
являються неефективними, виконують
гістеректомію (післяпологова гістеректо
мія).
Якщо під час кесаревого розтину ви
являється приросла плацента, першим
кроком (після відділення посліду) є на
кладання гемостатичних швів на ділянку
плаценти. Якщо кровотеча не припи
няється і за відсутності інших причин
кровотечі, другим кроком при незашитій
матці буде накладання кругових швів на
тіло матки. При неефективності подаль
шим етапом буде зашивання матки (з там
Розділ 20. Фізіологія і патологія...
Рис. 20.1.
Ручне вправлення матки при
післяпологовому вивороті
понадою або без) і лігація підчеревних артерій. При продовженні кровотечі викону
ють гістеректомію.
Якщо кровотеча не є масивною, є резерв часу, при стабільному стані пацієнтки і
бажанні зберегти репродуктивну функцію можна виконати тимчасову тампонаду мат
ки і подальшу емболізацію маткових артерій під ангіографічним контролем.
При розвитку коагулопатії споживання (ДВЗ синдром) виконують гістеректомію
з одночасним швидким відновленням ОЦК і факторів коагуляції (свіжозаморожена
плазма, кріопреципітат, тромбоцити, еритроцити, рефортан, альбумін, колоїдні та ізо
тонічні розчини) під контролем гемостазу та показників коагулограми.
Гіповолемічний (геморагічний) шок
Патогенез.
Гіповолемічний шок внаслідок кровотечі має кілька стадій. На почат
ку масивної кровотечі знижується середній АТ, ударний об’єм, центральний веноз
ний тиск і тиск заклинювання легеневих капілярів. Зростання артеріовенозної різниці
у вмісті кисню віддзеркалює відносне зростання екстракції кисню тканинами, хоча
загальне споживання кисню зменшується.
Органний капілярний кровотік підтримується артеріолами, які є опірними суди
нами і контролюються центральною нервовою системою (ЦНС). Близько 70 % загаль
ного об’єму крові депонується у венулах, які є пасивними опірними судинами, що
контролюються гуморальними факторами. Виділення катехоламінів при кровотечі
призводить до генералізованого зростання тонусу венул, що, в свою чергу, спричи
нює аутогемотрансфузію з цього ємнісного резервуара. Ці зміни супроводжуються
компенсаторним зростанням ЧСС, системного і легеневого судинного опору і кон
трактильної здатності серця. Крім того, відбувається перерозподіл серцевого викиду
і загального об’єму крові за рахунок селективної керованої ЦНС констрикції артері
ол. Це призводить до зменшення перфузії нирок, селезінки, шкіри і матки внаслідок