Упрощенная HTML-версия
44
Акушерство і гінекологія. Том 1
пацієнток (специфічні проблеми у цієї категорії хворих представлені у відповідно
му розділі підручника). Стандартне ведення цієї категорії пацієнток включає:
1) опитування щодо вживання медикаментів, наркотичних речовин, алкоголю,
тютюну;
2) цитологічне дослідження епітелію шийки матки у сексуально активних під
літків (РАР тест);
3) обговорення необхідності контрацепції й «безпечного сексу» та надання реко
мендації щодо контрацепції сексуально активним підліткам;
4) скринінг на ЗПСШ (гонорея, хламідіоз, сифіліс, гепатит В і С, ВІЛ) сексуаль
но активних підлітків;
5) консультування підлітків щодо необхідності користуватися ременями безпеки
при їзді автомобілем або мотоциклом;
6) оцінка соціально економічного статусу родини (психологічний стан та можли
вості для навчання);
7) дослідження особливостей харчування та росту;
8) оцінка ступеня фізичної та спортивної активності.
ІІІ. Вік 19–39 років
Акушер гінеколог зазвичай є основним лікарем у жінок в цей період життя і здійс
нює як спеціалізовану, так і первинну медичну допомогу. Основними питаннями,
які потребують уваги в цьому періоді життя, є:
1. Обговорення з пацієнткою нормальної репродуктивної фізіології, включачи
питання плідності та сексуальності.
2. Розв’язання типових проблем жінок у репродуктивному віці:
— планування сім’ї;
— профілактика ЗПСШ;
— ведення вагітності;
— дослідження причин і лікування безплідності.
3. Лікування розладів менструальної функції:
— олігоменорея;
— аменорея;
— дисфункціональні маткові кровотечі.
4. Допомога пацієнткам із захворюваннями молочних залоз:
— мастит;
— галакторея;
— мастодинія.
ІV. Вік 40–64 роки
У цей період пацієнтки перебувають у перехідному віці, тому лікар повинен звер
тати увагу як на проблеми репродуктивного віку, так і на захворювання, типові для
перименопаузального періоду, супутні хронічні хвороби, а також психосоціальні
проблеми. Стани, які потребують спеціальної уваги, включають:
1. Розв’язання проблем, типових для репродуктивного періоду:
— планування сім’ї до менопаузи;
— ведення вагітності (необхідність генетичного консультування та пренатальної
діагностики, включаючи генетичний амніоцентез та біопсію хоріона);
— безплідність.
2. Дослідження і лікування пре і постменопаузальних розладів:
— обговорення питань фізіологічних вікових змін в організмі жінки, модифікації
стилю життя, показань до замісної гормональної терапії;
— визначення факторів ризику розвитку остеопорозу.
3. Визначення ступеня ризику розвитку раку (легенів, молочної залози, ендомет
рія, яєчників, кишок та шкіри).