458
Акушерство і гінекологія. Том 1
го стафілокока і стрептокока групи А. Поширений некроз тканин, гангрена післяпо
логової матки може спричинювати кардіоваскулярний колапс і смерть.
Вивільнення вазоактивних медіаторів зумовлює селективну вазодилатацію з па
тологічним перерозподілом кровотоку. Агрегація лейкоцитів і тромбоцитів призво
дить до утворення мікротромбів у капілярах. Ушкодження ендотелію судин сприяє
витіканню рідини з судинного русла у міжклітинний простір. Залежно від величини
ушкодження і запальної відповіді (
синдром системної запальної відповіді (ССЗВ), або
systemic inflammatory response syndrome (SIRS
), виникають різноманітні клінічні про
яви захворювання (рис. 20.5). Отже,
сепсис
має і клінічний, і патофізіологічний зміст.
Кінцевий результат каскаду патофізіологічних реакцій призводить до розвитку
син!
дрому септичного шоку.
В ранній стадії клінічний шок є наслідком переважно змен
шення системного судинного опору, яке не повністю компенсується зростаючим сер
цевим викидом. Гіпоперфузія призводить до розвитку лактатацидозу, зменшення екс
тракції тканинами кисню і дисфункції органів мішеней
(синдром поліорганної недо!
статності)
(табл. 20.7).
Гемодинамічні зміни при септичному шоку.
Якщо ОЦК спочатку є відновленим,
септичний шок характеризується високим серцевим викидом і низьким периферич
ним судинним опором. Цей період одержав назву
теплої фази
септичного шоку. Су
провідно розвивається легенева гіпертензія. Тяжкий сепсис супроводжується при
гніченням функції міокарда, незважаючи на високий серцевий викид. Більшість ра
ніше здорових жінок із сепсисом внаслідок післяпологової інфекції добре відповіда
ють на активну інфузійну й антибактеріальну терапію і, в разі необхідності, видалення
інфікованих тканин. Якщо гіпотензія не корегується агресивною інфузійною тера
пією, прогноз погіршується. Якщо немає відповіді на
β
адренергічні інотропні аген
ти, має місце тяжка необоротна судинна недостатність і надмірне пригнічення функції
міокарда. Олігурія і триваюча периферична вазоконстрикція характеризує другу,
хо!
лодну,
фазу септичного шоку, при якій виживання хворих є мало ймовірним. Про
гноз є поганим і у разі виникнення дисфункції кінцевих органів (нирок, легенів, го
ловного мозку), якщо гіпотензію вдається скорегувати.
Профілактика
Рис. 20.5.
Синдром системної запальної відповіді. Динаміка розвитку від
інфікування до септичного шоку
Раннє лікування
Рятування
Інфекція
Високий ризик
Зростання захворюваності й смертності
ССЗВ (сепсис)
Клінічна інфекція
ССЗВ — лихоманка,
тахікардія, тахіпное,
лейкоцитоз
лейкопенія
Тяжкий сепсис
Сепсис
Системна органна дис
функція — ацидоз, енце
фалопатія, олігурія,
гіпоксемія, коагулопатія
Септичний шок
Клінічний сепсис
Гіпотензія