Упрощенная HTML-версия
47
Медичні (індуковані) аборти
Вагітних пацієнток слід консультувати щодо всіх можливих альтернатив, вклю
чаючи медичні (індуковані) аборти. Лікарі, які не виконують абортів, повинні кон
сультувати таких пацієнток щодо звернення до інших лікарів або установ, а також
вміти діагностувати і лікувати післяабортні ускладнення:
1. Детально зібрати анамнез пацієнтки, яка звернулася для переривання вагіт
ності.
2. Виконати адекватне об’єктивне обстеження для підтвердження діагнозу матко
вої вагітності, точного визначення гестаційного віку, а також виявлення патологічних
ознак та симптомів, які могли б вплинути на вибір методу переривання вагітності.
3. Призначити та інтерпретувати вибіркові лабораторні аналізи у пацієнток, які
звернулися для виконання аборту:
— тест на вагітність (тест на визначення рівня хоріонічного гонадотропіну (ХГ) у
сечі або сироватці крові);
— групу крові та резус фактор;
— скринінг на ЗПСШ;
— ультрасонографію органів малого таза.
4. Охарактеризувати основні методи переривання вагітності:
— вакуум екстракцію;
— інструментальний аборт (дилатація і кюретаж);
— медикаментозний аборт:
а) орально метотрексат + простагландин;
б) орально міфепристон + простагландин;
в) інтравагінально простагландин.
5. Діагностувати та лікувати основні післяабортні ускладнення:
— перфорацію або розрив матки;
— залишки хоріальної тканини (хоріальний поліп);
— післяабортну кровотечу;
— післяабортну інфекцію.
6. Охарактеризувати можливі психологічні наслідки медичного аборту.
Сексуальність
Акушери гінекологи повинні знати як етапи статевого розвитку і статевої іден
тифікації, так і психологію сексуальних відносин, а також можливі фізичні або пси
хологічні механізми сексуальних розладів. Акушери гінекологи повинні знати термі
нологію, яка використовується при консультуванні щодо сексуальних проблем, та
класифікацію порушень сексуальної функції:
1. Знати стадії нормальної сексуальної відповіді: бажання, збудження, оргазм,
розслаблення, рефрактерний період.
2. Знати основні розлади сексуальної функції:
— порушення лібідо;
— відсутність збудження;
— аноргазмію;
— масінізм;
— диспареунію.
3. Зібрати повний сексуальний анамнез.
4. Виконати об’єктивне обстеження для виявлення специфічних захворювань або
сексуальної дисфункції (вагінізм), або виявити причини сексуальної дисфункції (дис
пареунія, аноргазмія).
Розділ 2. Первинна і профілактична...