Упрощенная HTML-версия
6
Акушерство і гінекологія. Том 1
уявлення про післяпологові виділення з матки: наприклад, розрізняли білі та червоні
лохії, а нормальний і патологічний перебіг післяпологового періоду визначали по
днях виділення лохій та за їх виглядом.
У стародавній Індії спеціальних повитух не було, допомогу роділлі надавала будь
яка досвідчена в цій справі жінка; при тяжких пологах акушерка зверталася по до
помогу до лікаря чоловіка.
З огляду на це чи з якихось інших причин, але акушерські знання у лікарів Індії
були значно більшими, ніж у єгиптян, китайців і євреїв. Судячи з літературних дже
рел, що дійшли до нас, лікарі Індії перші в історії медицини поклали початок вивчен
ню акушерства і першими запропонували раціональні прийоми допомоги під час по
логів. Так, Сушрута вперше згадує про неправильне положення плода, при якому він
рекомендує робити поворот на ніжку і на голівку. Він вперше пропонує здійснюва
ти видалення плода, а в необхідних випадках і плодоруйнівну операцію.
Акушерство і гінекологія в Стародавній Греції і Стародавньому Римі.
Грецькі
лікарі практикували з усіх спеціальностей. Акушерська допомога ними надавалася
лише у випадках тяжких пологів. Їм були відомі деякі хірургічні методи ведення по
логів, зокрема, вони знали про кесарів розтин, що на живих у той час не виконував
ся. Про цю операцію на мертвій жінці з метою вилучення живої дитини розповідає і
давньогрецький міф про народження самого бога медицини Асклепія, що був вилу
чений із трупа матері його батьком Аполлоном.
Наданням допомоги при пологах у Стародавній Греції займалися винятково жінки,
яких греки називали «перерізателями пуповини». Якщо пологи були тяжкі й акушер
ка (повитуха) бачила, що самостійно надати допомогу не може, вона зверталася, як
це було і в Індії, до лікаря чоловіка. Діяльність грецьких акушерок була досить різно
манітною: вони не тільки надавали допомогу під час пологів і в післяпологовому пе
ріоді, але займалися перериванням вагітності. У Стародавній Греції переривання
вагітності у ранніх термінах не переслідувалося. Цю операцію допускав відомий дав
ньогрецький філософ і натураліст Арістотель, вважаючи, що у ранній період розвит
ку вагітності плід ще позбавлений свідомості. Якими засобами здійснювався аборт
— невідомо. Якщо з якихось причин пологи повинні були бути негласними, акушер
ки приймали пологи у себе в будинку (звісно це коштувало дуже дорого). Як довго
після пологів залишалася породілля в акушерки — теж невідомо. У прийнятті пологів
вдома в акушерки можна вбачати прообраз майбутнього пологового притулку. Аку
шерки того часу мали вже значні знання. Так, їх визначення вагітності грунтувалося
на низці об’єктивних ознак: відсутність місячних, відсутність апетиту, слинотеча, ну
дота, блювання, поява жовтих плям на обличчі. Поряд з цим вони вдавалися і до та
ких безглуздих засобів: перед очима жінки розтирали червоний камінь, якщо пил по
трапляв в очі, жінка вважалася вагітною, якщо ні — вагітність заперечувалася. Стать
плода намагалися визначити за нахилом сосків вагітної: нахил їх униз свідчив про
вагітність дівчинкою, догори — хлопчиком. Практичні прийоми акушерок не завж
ди були раціональними. Про це свідчив хоча б такий прийом, що застосовувався аку
шерками у випадках затримки посліду: народжену дитину не відокремлювали від ма
тері, жінку саджали на крісло з отвором у сидінні, під отвором клали міх, наповне
ний водою, на міх — дитину, після чого міх проколювався, вода повільно витікала,
міх спадався, а разом з ним опускався і плід, натягаючи пуповину.
У римлян поряд з окремими видатними дослідниками (Гален, Соран, Архіген та
ін.) продовжували існувати і релігійні культи з поклонінням богам, запозиченим у
древніх греків. Так, грецький бог лікар Асклепій переноситься у Рим під ім’ям Ес
кулапа — бога медицини; з’являється богиня лихоманки, богиня менструації Флюо
нія, богиня матки — Утеріна і богині дітонародження — Діана, Кібела, Юнона і
Міна.