Упрощенная HTML-версия
Мал. 81. Дослідження через піхву
Вказівний і середній пальці обгортають
стерильною марлею. Кінчиками їх торкають
ся бокового краю правої великої статевої
губи і натискують углиб, паралельно до піх
вової трубки, доки не зустрінуться з голо
вою. Пальці досягають голови в тому разі,
якщо вона розташована в порожнині або у
виході з таза. Якщо голова стоїть малим
сегментом у вході, то її досягти немож
ливо.
Виконуючи
прийом
Піскачека,
треба старанно стежити за тим,
щоб пальці не проникли в просвіт
піхви.
Прийом Гетера.
Витягнуті пальці правої
руки
(в
рукавичці!)
розташовують
(через
стерильну марлю) циркулярно навколо анального отвору так, щоб І палець упирався в промежину,
а IV містився між анальним отвором і куприком. У проміжку між переймами повільно натискують
вглиб назустріч голові, яка опускається. Якщо голова міститься у виході або у вузькій частині порож
нини, її визначити легко.
Ректальне дослідження.
При ректальному дослідженні можна дістати уявлення
про ступінь згладжування шийки матки та відкриття зіва, стан плодового міхура
(якщо він цілий і напружений), передлеглої частини і розпізнавальні пункти, а також
про відношення голови чи сідниць плода до тієї або тієї площини таза.
Дослідження роблять у рукавичках. Вказівний палець, змазаний вазеліном, вводять у пряму кишку і
обмацують шийку матки, передлеглу частину, розпізнавальні пункти, стінки таза.
Недоліком ректального дослідження є те, що під час підведення стінки піхви до
шийки матки заноситься флора піхви у відкритий зів.
Рентгенологічне дослідження. Методом рентгенографії можна визначити поло
ження і членорозташування плода, наявність багатопліддя, особливості будови таза
та його розміри. Проте до нього вдаються тільки у тому разі, коли при звичайних
методах дослідження (пальпація, аускультація, піхвове дослідження тощо) не діста
ють переконливих відомостей для встановлення діагнозу. Це пов’язано з високою
чутливістю плода до іонізуючого випромінювання, особливо на ранніх стадіях роз
витку. В останні місяці вагітності і наприкінці її чутливість плода знижується, але
все одно перевищує її у дорослої людини. Тому наприкінці вагітності і під час поло
гів одноразове дослідження з діагностичною метою допустиме. Зараз рентгенологіч
ний метод дослідження з успіхом замінюється ультразвуковим.
Фоно- та електрокардіографія. При вислухуванні серцебиття плода стетоскопом
не завжди вдається виявити ранні ознаки порушення його серцевої діяльності. Крім
того, аускультація серцевих тонів плода можлива тільки в другій половині вагіт
ності, тому було розроблено методи об’єктивної реєстрації серцевої діяльності плода.
До них належать фоно- та електрокардіографія плода.
Фонокардіографія (реєстрація звукових явищ, зумовлених діяльністю серця) дає
змогу виявити низькочастотні коливання, що йдуть від серця плода, які не вловлю
ються при аускультації. Фонокардіограма точно відображує режим серцевої діяль-
128