Упрощенная HTML-версия
пологи
Пологи — фізіологічний процес, при якому відбувається зганяння з матки через
родові шляхи плода, плаценти з оболонками та навколоплідними водами.
Фізіологічні пологи (partus maturus normalis) настають у середньому після
10 акушерських місяців (280 діб, або 40 тиж) вагітності, коли плід стає зрілим і ціл
ком здатним до позаутробного існування.
ПРИЧИНИ НАСТАННЯ ПОЛОГІВ
Причини настання і розвитку регулярної пологової діяльності цікавлять учених
давно, оскільки із з’ясуванням цього питання пов’язане розв’язання ряду важливих
проблем акушерства (профілактика переношування вагітності, передчасних пологів,
аномалії пологових сил). Для пояснення причини настання пологів було висунуто
чимало теорій, зміст яких відображав основні ідеї і напрямки розвитку медичної
науки та її галузі — акушерства.
Так, згідно з поглядами Гіппократа, пологи настають тому, що плід, спонуканий
відчуттям голоду, сам виходить із порожнини матки, впираючись ніжками в її дно
(голівкою вперед). Пізніше було висунуто теорію «стороннього тіла», згідно з якою
пологи настають тому, що виникає жирове переродження відпадної оболонки, вна
слідок чого порушується інтимний зв’язок між маткою і плодом. Плід зганяється
з матки як стороннє тіло. Цю теорію було відкинуто, оскільки анатомічні та функціо
нальні зв’язки між маткою і плацентою не порушуються до народження ди
тини.
Прихильники «механічної» теорії вважали, що причиною пологів є перерозтягнен-
ня вагітної матки, яке спричиняє зміну її м’язів і тиск голівки плода на нервові
закінчення, розташовані в нижньому сегменті та шийці матки. Проте не можна вва
жати правильною теорію настання пологів як наслідок дії тільки механічних чинни
ків.
Практичний досвід свідчить, що пологи відбуваються і без перерозтягнення матки
(маловоддя, невеликий плід), без тиснення переддеглої голови плода на нижній сег
мент і шийку матки (поперечне положення). У разі багатоводдя регулярна пологова
діяльність нерідко розпочинається тільки після того, як відійдуть води і зникне пере
розтягнення матки.
Висувалась й так звана імунна теорія. В організм вагітної з плаценти надходять
синцитіотоксини. У відповідь на це виробляються антитіла — синцитіолізини. На
кінець вагітності кількість синцитіотоксинів зростає настільки, що вони не нейтралі
зуються. Внаслідок цього матка стає легко збудливою і в ній виникають імпульси до
скорочення. Проте пошуки специфічних синцитіотоксинів не дали успіхів.
Початок пологів пов’язували з виникненням різних змін у плаценті («плацен
тарна теорія»). Одні автори вважали, що пологи виникають у зв’язку з перероджен
ням багатьох ворсин і припиненням гальмівного впливу трофобласта на скоротливу
діяльність матки. Інші дотримувались протилежної думки: на кінець вагітності в
плаценті з’являються речовини, які зумовлюють перейми і початок пологового акту.
Ця теорія не дістала підтвердження.
Відповідно до «хімічної теорії», початок пологів пов’язаний із зміною складу
142