Упрощенная HTML-версия
неорганічних речовин у матці та іонного середовища в організмі вагітної, з накопи
ченням вугільної кислоти та інших речовин.
З розвитком ендокринології причини настання пологів стали пояснювати дією
гормонів на матку та інші системи, які беруть участь у акті пологів. Ця теорія під
кріплювалась даними, що свідчать про зниження вмісту гормона жовтого тіла в орга
нізмі жінки та інтенсифікацію на кінець вагітності синтезу естрогенних гормонів,
які посилюють сенсибілізацію матки до речовин, що зумовлюють її скорочення. Ра
зом із тим збільшується продукція окситоцину та інших речовин, які посилюють
тонус і скоротливість матки.
Цей неповний перелік теорій виникнення пологів свідчить про складність питання
і трудність його вивчення.
На підставі чисельних клінічних спостережень і експериментальних досліджень
встановлено, що механізм виникнення пологів є складним, у ньому беруть участь
організм матері і плода. Виникає своєрідне дублювання механізмів індукції пологів,
нагадуючи про парність внутрішніх органів, нервової системи, органів відчуття та ін.
Таке подвоєння життєво важливих органів і їх функцій виникло в процесі філогенезу
і спрямоване на посилення життєздатності та виживання організму.
Участь організму матері та плода у виникненні пологової діяльності, мабуть,
конче потрібна, оскільки відомо, що при мертвому плоді, вадах розвитку централь
ної нервової системи плода спостерігається недостатня пологова діяльність.
Механізми індукції пологової діяльності з боку плода.
Немає сумніву в тому, що
від зрілого плода надходить інформація до центральної нервової системи материн
ського організму про початок пологів. Але в свою чергу материнський організм теж
повинен бути готовим до їх виникнення, має на той час сформуватись домінанта
пологів, тобто всі органи і системи повинні «настроїтись» на пологи.
За 2 тиж до пологів голова плода опускається вниз, стикається з нервовими рецеп
торами шийки матки і спинки таза. Подразнення нервових рецепторів супроводжу
ється виникненням рефлексів, які замикаються через спинний мозок і гіпоталамо-
гіпофізарну систему материнського організму.
Одночасно активізується гіпоталамо-гіпофізарна система плода. При цьому поси
люється виділення адренокортикотропного гормона (АКТГ) і окситоцину. АКТГ у
свою чергу стимулює кору надниркових залоз і секрецію кортикостероїдних гормонів
(кортикостерону та ін.). Кортикостероїди стимулюють у плаценті продукцію просто-
гландинів і естрогенів. Усі ці гормони (окситоцин плода, простогландини і естрогени
плаценти) зумовлюють місцеву стимуляцію матки, а через материнський кровообіг
впливають і на гіпофізарно-гіпоталамічну систему, що призводить до посиленої
продукції окситоцину та скорочення матки.
Активізація функцій гіпоталамуса і гіпофіза матері відбувається також за допо
могою подразнення чинниками зовнішнього середовища через органи відчуття. Відо
мо, що ритмічне чергування освітлення навколишнього середовища, його температури
та інші повторювані періодично дії живої й неживої природи сформували в організмі
тварин і людини певні біоритми. Це стосується й репродуктивної функції жінки.
Епіфіз, гіпоталамус, гіпофіз, надниркові залози визначають ритм репродуктивної
функції людини. Таким чином, рефлекси з боку матки, гормональні імпульси з боку
плода і зовнішні подразники є важливими пусковими механізмами індукції пологів.
Чисельними дослідженнями створено уявлення про нейрогуморальну регуляцію
скоротливої діяльності матки і роль нервових та гуморальних чинників у патогенезі
пологової діяльності. Виділено 5 рівнів регуляції пологової діяльності: І — вищі від
143