Упрощенная HTML-версия
діли центральної нервової системи (кора великого мозку), які регулюють вплив на
нижчі відділи; II — підкіркові структури (гіпоталамус, лімбічна система); III — гіпо
фіз; IV — яєчник і інші залози внутрішньої секреції, які впливають на моторну функ
цію матки; V — ефектор (матка). Всі ці рівні взаємообумовлені.
Власне матка також відіграє значну роль у скоротливій діяльності і в свою чергу
впливає на інші комплексні системи.
Процеси, що відбуваються на різних рівнях нервової системи, залежать від гумо
ральних впливів фетоплацентарного комплексу і потоку інформації, яка надходить
від матки провідними шляхами соматичної і вегетативної нервової системи. Має
значення й автоматизм скорочення матки, обумовлений нервовими імпульсами у
відповідь на подразнення інтерорецепторного апарата матки (хемо-, механо- і термо-
рецепторів). Під впливом імпульсів із матки формується під час вагітності геста-
ційна домінанта, а перед пологами — домінанта пологів, яка захищає мозок від
надлишку інформації, що становить собою один із важливих механізмів початку
пологів.
У виникненні пологової діяльності дуже важлива роль належить гормональному
(прогестерон і естрогени) і енергетичному балансам. У енергетичному балансі в пер
ші місяці вагітності головну роль відіграє прогестерон, а в наступному — естрогени.
Протягом вагітності і особливо під кінець її (незадовго до пологів) естрогени зумов
люють синтез актоміозину (скоротливий білок), накопичення в матці глікогену і
фосфорних сполук, підвищують атефазну активність актоміозину (основи контрак-
тильної функції клітини), продовжують дію ацетилхоліну шляхом пригнічення
ферментів пітоцинази та холінестерази, сенсибілізують нервово-м’язовий апарат до
окситоцину. При зниженні продукції прогестерону під кінець вагітності під впливом
окситоцину підвищується збудливість нервово-м’язового апарата матки. Важлива
роль у патогенезі розвитку пологової діяльності належить і, гуморальним чинникам.
Серотонін
— продукт ретикулярної формації гіпоталамо-гіпофізарної системи.
Наприкінці вагітності він накопичується в плаценті і матці, нейтралізує гальмівний
вплив прогестерону на матку, сприяє транспорту іонів кальцію до м’язової клітини.
Простогландини.
Це речовини, які містять жиророзчинні ненасичені кислоти.
Вони зумовлюють скорочення матки за допомогою деполяризації мембрани клітини
і визволення іонів кальцію. Крім того, простогландини збуджують альфа-рецептори
і пригнічують бета-рецептори, що також супроводжується скороченням м’язів матки.
За механізмом дії простогландини (F
2
a) близькі до окситоцину, але відрізня
ються від нього тим, що впливають тільки на дно і тіло матки та й то ця дія сповільне
на — через 15—20 хв після введення препарату. Важливим є те, що синтез плацен
тарного простогландину контролюється кортикостероїдами плода. Встановлено в
експерименті, що рівень простогландинів збільшується після введення дексаметазо-
ну. Дія простогландинів залежить від гормонального тла: естрогени посилюють, а
прогестерон пригнічує її.
Кініни
— біологічно активні речовини, що беруть участь у регуляції різних функ
цій організму. Утворюються вони із неактивного попередника білкового походжен
ня — кініногену, який міститься в крові та різних тканинах, у тому числі й м’язах
матки. Вважають, що в активізації скоротливої діяльності матки бере участь кініно-
творча система. Але це питання потребує подальшого вивчення. Відомо, що при
аномаліях пологової діяльності вміст кінінів у крові змінюється.
Гістамін
— нейрогуморальний чинник, який також впливає на скоротливість
матки. Він накопичується в базальних гранулах міоцитів разом із серотоніном та
144