Упрощенная HTML-версия
вагітності. В такому випадку багато залежить від такту лікаря, його вміння пере
конати хвору в доцільності такого вимушеного кроку. Треба поговорити з її чоло
віком, родичами, батьками. Слід пам’ятати, що залякування у більшості випадків не
дає бажаних наслідків. На випадок остаточної відмови жінки від переривання вагіт
ності треба провести щонайповніше клінічне обстеження, бажано в умовах стаціо
нару, і всіляко допомагати вагітній лікувально-профілактичними заходами, щоб
уникнути тяжких наслідків під час пологів.
Досить часто до медичних працівників звертаються вагітні, які не можуть само
стійно народити дитину і потребують хірургічного втручання. Це може бути кесарів
розтин, як наприклад, при вузькому тазі, великому плоді, при вадах серця тощо.
У таких випадках після обстеження треба сказати вагітній про можливість відпо
відної операції. Категоричних заяв слід уникати, оскільки акушерська ситуація
досить мінлива і далеко не завжди початкове враження залишається. Часом вагітна
відмовляється від госпіталізації, хоча й конче потребує стаціонарного лікування.
Таких хворих треба не тільки переконувати на словах, а доцільно скористатись
прикладом інших жінок з подібною патологією, які теж перебувають у стаціонарі і
благополучно народили дитину.
Досить відповідальним для медичних працівників моментом є проведення психо
профілактичної підготовки вагітних до пологів. Завдання такої підготовки полягає
в тому, щоб зняти психічну напругу й страх перед пологами, досягти позитивних
емоцій, впевненості в сприятливому закінченні пологів і для матері, і для малюка.
Треба ознайомити вагітну з фізіологічним перебігом цього акту. Тоді відчуття під
час пологів сприйматимуться як належне і не супроводжуватимуться тривогою,
а керування пологами стане реальним. Все це досягається за допомогою комплексу
занять, які проводяться у сільській місцевості акушеркою, в міських медичних уста
новах — лікарем акушером-гінекологом.
Деонтологія акушерсько-гінекологічного стаціонару. У приймальному відділенні
співробітники стаціонару зустрічають вагітну чи хвору жінку, оформляють відпо
відну документацію, проводять санітарну обробку, попереднє обстеження і направ
ляють у відповідне відділення.
Оцінка роботи стаціонару вагітними і їх родичами багато в чому залежить від
організації роботи приймального відділення, кваліфікації, чуйності, витримки аку
шерки, санітарок, а також лікарів. Тому на ці посади треба призначати добре підго
товлених, досвідчених, інтелігентних і доброзичливих людей.
Сам процес пологів, незважаючи на підготовку, все ж хвилює жінку. Тому роділ
ля особливо гостро реагує на поведінку медичних працівників, байдужість, прагне
співчуття. Ясна річ, у цей період треба бути особливо уважними: привітно зустріти,
розпитати про самопочуття, запросити зняти верхній одяг, посадити, продовжити
розмову і оформлення документації. Тобто вагітна чи хвора повинна відчути, що
вона перебуває під наглядом медичних працівників. Це знімає з неї зайву напругу.
Після приймального відділення роділлю направляють в стаціонар, де її оглядає
лікар, а у разі потреби — й інші фахівці, оформляє історію хвороби, встановлює
діагноз, визначає прогноз і планує тактику ведення пологів. Під час пологів роділлю
слід оточити особливою увагою. Дуже важливо грамотно вести пологи, а у випадку
загрози ускладнень своєчасно подати профілактичну допомогу.
При переведенні в післяпологову палату треба враховувати профіль і вид після
пологових ускладнень. Таким чином вдається забезпечити спокій іншим пацієнтам.
Породіль, які втратили дітей у пологах, слід помістити в окрему палату, оскільки,
14