Стр. 163 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

Після додаткового уточнення даних анамнезу, загального і акушерського обсте­
ження ставлять акушерський діагноз. Роділлю укладають у ліжко. При регулярних
переймах роділля повинна набути напівсидячого положення. При цьому вісі плода
і матки збігаються, що сприяє вставленню голови в таз.
Протягом періоду розкриття лікар (акушерка) повинні спостерігати за: а) загаль­
ним станом роділлі; б) серцебиттям плода; в) характером пологової діяльності;
г) рухом голівки, її відношенням до площини входу в таз; д) станом навколоплідного
міхура; е) функцією сечового міхура і кишок; є) знеболювати пологи.
Вислуховування серцебиття плода у період розкриття шийки матки при цілому
навколоплідному міхурові проводиться кожні 15—20 хв, а після відходження вод —
через 5—10 хв. Насамперед звертають увагу на частоту, ритм і звучність тонів серця.
Саме характер серцебиття є основним критерієм оцінки стану плода. У нормі час­
тота серцебиття плода становить 120—140 за 1 хв, під час перейм — 160 за 1 хв.
.Після перейми спостерігається тимчасове зменшення частоти ударів до 100—110 за
1 хв. Це пояснюється зміною плацентарного кровообігу, зумовленою сильним скоро­
ченням матки. Через 10—15 с серцебиття вирівнюється. Якщо серцебиття стає
частим або частота його зменшується до 110 за 1 хв і нижче, то це є ознакою загрози
гіпоксії. Поява аритмії і приглушення тонів плода вказують на її початок.
Для спостереження за станом плода використовують апаратні методи досліджен­
ня за допомогою кардіомоніторів, які об’єктивно реєструють серцебиття, дозволяють
записати ЕКГ та визначити скоротливість матки.
Спостереження за загальним станом роділлі включає в себе: виявлення само­
почуття (болісність перейм, втома, головний біль, стан зору, загальна поведінка);
систематичне дослідження пульсу, вимірювання артеріального тиску. Це допомагає
своєчасно виявити токсикоз. Температуру тіла вимірюють 2—3 рази на добу.
Спостерігають за силою, частотою, продовженням і болісністю перейм. Бажано
рахувати перейми або (ще ліпше) записувати гістерограму. Треба стежити також
за станом матки: її консистенцією, контурами, висотою стояння її дна, розтягненням
нижнього сегмента, появою і находженням межового кільця (слабко вираженої
борозни).
Розкриття шийки матки. Дно матки на початку пологів лежить посередині між
пупком і мечовидним відростком, у кінці періоду розкриття воно піднімається до
мечовидного відростка і реберної дуги.
Пальпують нижній сегмент матки, щоб не пропустити його перерозтягнення й
розриву.
Про ступінь розкриття шийки матки можна судити за деякими зовнішніми озна­
ками.
Ознака Роговіна.
У міру розкриття шийки матки дно її дедалі вище піднімається
до мечовидного відростка. Так, при розкритті шийки матки на 3 пальці (6 см) між
мечовидним відростком і дном матки утворюється проміжок на 2 пальці, при повному
розкритті дно матки піднімається до мечовидного відростка.
Ознака Шатца
Унтерберга.
Ступінь розкриття шийки матки відповідає від­
стані між межовим (контракційним) кільцем і лобковим симфізом. При положенні
межового кільця на 2 пальці (4 см) вище від лобкового симфізу шийка матки буде
відкрита також на 2 пальці (4 см), при висоті кільця на 3 пальці (6 см) — на 3 паль-
ВЕДЕННЯ ПЕРІОДУ РОЗКРИТТЯ —
І ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ
6 4—1592
161