Після додаткового уточнення даних анамнезу, загального і акушерського обсте
ження ставлять акушерський діагноз. Роділлю укладають у ліжко. При регулярних
переймах роділля повинна набути напівсидячого положення. При цьому вісі плода
і матки збігаються, що сприяє вставленню голови в таз.
Протягом періоду розкриття лікар (акушерка) повинні спостерігати за: а) загаль
ним станом роділлі; б) серцебиттям плода; в) характером пологової діяльності;
г) рухом голівки, її відношенням до площини входу в таз; д) станом навколоплідного
міхура; е) функцією сечового міхура і кишок; є) знеболювати пологи.
Вислуховування серцебиття плода у період розкриття шийки матки при цілому
навколоплідному міхурові проводиться кожні 15—20 хв, а після відходження вод —
через 5—10 хв. Насамперед звертають увагу на частоту, ритм і звучність тонів серця.
Саме характер серцебиття є основним критерієм оцінки стану плода. У нормі час
тота серцебиття плода становить 120—140 за 1 хв, під час перейм — 160 за 1 хв.
.Після перейми спостерігається тимчасове зменшення частоти ударів до 100—110 за
1 хв. Це пояснюється зміною плацентарного кровообігу, зумовленою сильним скоро
ченням матки. Через 10—15 с серцебиття вирівнюється. Якщо серцебиття стає
частим або частота його зменшується до 110 за 1 хв і нижче, то це є ознакою загрози
гіпоксії. Поява аритмії і приглушення тонів плода вказують на її початок.
Для спостереження за станом плода використовують апаратні методи досліджен
ня за допомогою кардіомоніторів, які об’єктивно реєструють серцебиття, дозволяють
записати ЕКГ та визначити скоротливість матки.
Спостереження за загальним станом роділлі включає в себе: виявлення само
почуття (болісність перейм, втома, головний біль, стан зору, загальна поведінка);
систематичне дослідження пульсу, вимірювання артеріального тиску. Це допомагає
своєчасно виявити токсикоз. Температуру тіла вимірюють 2—3 рази на добу.
Спостерігають за силою, частотою, продовженням і болісністю перейм. Бажано
рахувати перейми або (ще ліпше) записувати гістерограму. Треба стежити також
за станом матки: її консистенцією, контурами, висотою стояння її дна, розтягненням
нижнього сегмента, появою і находженням межового кільця (слабко вираженої
борозни).
Розкриття шийки матки. Дно матки на початку пологів лежить посередині між
пупком і мечовидним відростком, у кінці періоду розкриття воно піднімається до
мечовидного відростка і реберної дуги.
Пальпують нижній сегмент матки, щоб не пропустити його перерозтягнення й
розриву.
Про ступінь розкриття шийки матки можна судити за деякими зовнішніми озна
ками.
Ознака Роговіна.
У міру розкриття шийки матки дно її дедалі вище піднімається
до мечовидного відростка. Так, при розкритті шийки матки на 3 пальці (6 см) між
мечовидним відростком і дном матки утворюється проміжок на 2 пальці, при повному
розкритті дно матки піднімається до мечовидного відростка.
Ознака Шатца
—
Унтерберга.
Ступінь розкриття шийки матки відповідає від
стані між межовим (контракційним) кільцем і лобковим симфізом. При положенні
межового кільця на 2 пальці (4 см) вище від лобкового симфізу шийка матки буде
відкрита також на 2 пальці (4 см), при висоті кільця на 3 пальці (6 см) — на 3 паль-
ВЕДЕННЯ ПЕРІОДУ РОЗКРИТТЯ —
І ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ
6 4—1592
161