Упрощенная HTML-версия
ці (6 см). На кінець періоду розкриття шийки матки межове кільце міститься на
4,5—5 пальців вище від лобкового симфізу.
Висота стояння межового кільця свідчить також і про ступінь розтягнення ниж
нього сегмента. Різке його перерозтягнення, високе стояння межового кільця (до
ходить до пупка) і різка болючість матки при переймах можуть вказувати на загрозу
розриву матки. Для визначення ступеня розкриття шийки матки, висоти стояння
голівки і наявності плодового міхура роблять піхвове дослідження.
Розрив навколоплідного міхура
відбувається при повному або близькому до пов
ного розкритті шийки матки. При цьому треба бути особливо уважним, оскільки
може випасти пуповина або інша дрібна частина плода. Тому після відходження вод
слід провести піхвове дослідження. Дуже важливо виконувати всі правила асептики й
антисептики (миття рук, користування стерильними рукавичками тощо), щоб не за
нести інфекцію в родові шляхи.
При піхвовому дослідженні визначають стан м’язів тазового дна, піхви (широкі,
вузькі, наявність рубців, перегородок), шийки матки (вкорочення, згладжування,
розкриття, стан країв зіва, наявність в межах зіва частини плаценти, петлі пуповини,
дрібної частини тіла плода). Визначають цілість навколоплідного міхура, його на
пруження під час перейми і паузи, в’ялість (при слабкості пологової діяльності),
плоскість (маловоддя). Потім визначають передлеглу частину, розпізнавальні пунк
ти на ній (шви, тім’ячка), вставлення передлеглої частини — голівки (синклітичне
чи асинклітичне), ступінь розгинання голівки (передньоголовне, лобове, лицьове).
Досліджують поверхню стінок таза (деформації, екзостози та ін.), діагональну
кон’югату. Звертають увагу на характер виділень із піхви (води, кров, гнійна рі
дина).
При піхвовому дослідженні доповнюють зовнішнє акушерське дослідження, уточ
нюють діагноз, виявляють особливості механізму пологів, визначають ускладнення
їх.
Піхвове дослідження при нормальному перебігу пологів роблять при госпіталі
зації роділлі і відходженні навколоплідних вод. Додаткове дослідження проводять у
разі потреби, але не занадто часто.
Спостереження за функцією сечового міхура і кишок.
Переповнення сечового
міхура і кишок перешкоджає розвитку пологової діяльності, розкриттю шийки матки
і просуванню передлеглої частини плода родовими шляхами. Тому в період розкриття
шийки матки роділля повинна самостійно випускати сечу кожні 1—2 год. Якщо
сечовиділення затримується понад як на 3—4 год (атонія сечового міхура), то треба
сечу випускати катетером.
Важливо також стежити й за спорожненням кишок. Якщо період розкриття три
ває понад 12—15 год, то треба ставити очисну клізму.
Для профілактики висхідної інфекції протягом періоду розкриття шийки матки,
а також після кожного сечовипускання та дефекації зовнішні статеві органи і проме
жину роділлі треба мити розчином перманганату калію (1:10 000).
З моменту відходження навколоплідних вод і появи потуг роділлю переводять у
пологовий зал, де і проводяться пологи. Це вже період зганяння. При цьому викори
стовують акушерський комплект білизни одноразового використання. Пологи в цей
період знеболюють.
162