сутність негативного впливу на плід і пологову діяльність; 3) масовість застосування.
Таким вимогам відповідає психопрофілактичний метод знеболювання пологів.
Патофізіологічні основи пологового болю. Вагітність і пологи — фізіологічний
процес. Тому можна чекати, що перебіг пологів повинен бути не тільки безболісним,
але й без будь-яких неприємних відчуттів. Проте відомо, що пологи у багатьох жінок
супроводжуються больовими відчуттями різної інтенсивності. Особливо інтенсивний
біль наприкінці періоду розкриття шийки матки і в період зганяння плода. Біль у по
логах є негативним явищем, бо він виснажує сили роділлі, робить жінку безвольною і
безпорадною. Через неправильну поведінку роділлі часто порушується хід родового
процесу, що призводить до гіпоксії або загибелі плода, різноманітних травм родових
шляхів матері. Тому з давніх-давен у всіх народів застосовували методи і засоби для
зняття або зменшення болю при пологах. Проте для успішної боротьби з болем при
пологах треба знати патофізіологічні механізми його виникнення.
Виділяють три основні патогенетичні компоненти виникнення родового болю:
1) анатомо-фізіологічний; 2) емоційний; 3) умовнорефлекторний.
Анатомо-фізіологічний компонент.
Під час пологів відбувається подразнення
нервових закінчень (інтерорецепторів), закладених у тканинах статевих органів.
У перший період пологів інтерорецептори подразнюються внаслідок скорочення
м’язів матки, розтягнення нижнього сегмента, очеревини, розкриття шийки матки і
стиснення судин передлеглою частиною. У другий період приєднується подразнення
від розтягнення м’язів, фасцій тазового дна, промежини і шкіри. Усі ці подразнення
п. hypogastricus (іннервація тіла й дна матки, зв’язок), n. pervicus (іннервація шийки
матки), поперековим сплетенням (іннервація тазового дна, піхви), доцентровими
шляхами спинного мозку досягають гіпоталамо-гіпофізарної системи і кори великого
мозку, де й формуються відчуття болю різного характеру та інтенсивності. З кори
великого мозку больові імпульси йдуть відцентровими нервовими шляхами спинного
мозку в статеві органи, нижню частину живота, крижово-поперекову ділянку, в пах
вину та верхні відділи стегон. Інтенсивність і сила больових відчуттів, їх поява або
пригнічення залежать від функціонального стану кори великого мозку роділлі.
Емоційний компонент.
Інтенсивність болю залежить від наявності позитивних
чи негативних емоцій. Доведено, що при позитивних емоціях, активному стані кори
великого мозку (відчуття правоти, справедливості, бажання мати дитину) навіть
сильні больові подразнення можуть пригнічуватись. Відчуття материнства — досить
сильна позитивна емоція. При безплідності у деяких жінок буває несправжня вагіт
ність. Це свідчить про те, наскільки важливим є емоційний чинник у формуванні
позитивних емоцій. Жінки із спокійним характером і сильним типом нервової систе
ми не бояться пологів, поводяться спокійно, ретельно виконують поради і вказівки
медичного персоналу (становлять приблизно 14 %). Вони не відзначають болю в
пологах. На незначні больові відчуття вказують 45
%
жінок. Інші роділлі скаржаться
на сильний біль. У них, як правило, неврівноважена нервова система. До того ж
негативні емоції (побоювання пологів, небажана вагітність, переконання в немину
чості болю та ускладнень тощо) пригнічують активність кори великого мозку, пору
шують її взаємозв’язок із підкірковими центрами. Внаслідок цього навіть слабкі бо
льові подразнення при переймах сприймаються як сильний і нестерпний біль
внизу живота чи попереку.
Слід зазначити, що характер емоцій впливає на формування родової домінанти в
корі великого мозку. Родова домінанта — стан кіркових процесів, що відбуваються в
корі великого мозку, при якому всі функції організму підпорядковуються родовому
175