Упрощенная HTML-версия
розчину), галідор (2—4 мл 2,5
%
розчину), а також промедол (1 мл 1—2
%
розчи
ну), но-шпа (2 мл 2 % розчину). їх уводять внутрішньом’язово.
Крім вказаних препаратів, використовують інгаляції анестетичних засобів, що
містять гален, зокрема, трихлоретин для наркозу. Обов’язкова проба на перенос
ність. Протипоказані при захворюваннях серця (аритмія), печінки. Проникають
через плаценту і діють на плід. Тому потрібна обережність при застосуванні. Із газо
вих анестетичних засобів широко використовують азоту закис на тлі спазмолітичних
препаратів.
Знеболювання у II період пологів. Використовують інгаляції азоту закису, пуден-
дальну анестезію 0,25 % розчином новокаїну, за показаннями епізіотомію. У разі
накладання щипців та ручного відокремлення плаценти внутрішньовенно вводять
пропанідид (10—20 мл).
Слід пам’ятати, що при знеболюванні пологів препарати певним чином діють і
на плід. Тому треба пам’ятати про профілактику гіпоксії плода.
Правильне знеболювання пологів — один із методів запобігання багатьом усклад
ненням, що спостерігаються при нераціональному веденні пологів у матері і плода.
Особливого значення надають знеболюванню пологів при деяких видах акушер
ської патології.
1.
При допологовому відходженні навколоплідних вод
застосовують всі описані
вище методи знеболювання. Обов’язково призначають спазмолітичні й протигіста-
мінні препарати (димедрол, дипразин, но-шпа, галідор, атропіну сульфат, платифі-
лін).
2.
У разі слабкості пологової діяльності і затяжних пологах
призначають натрію
оксибутират у поєднанні із антигістамінними, анальгетичними (промедол, фентаніл)
і спазмолітичними препаратами. Одночасно стимулюють пологову діяльність. Для
профілактики гіпоксії плода внутрішньовенно вводять сигетин або дипіридамол
(2—4 мл 1—2 % розчину).
3.
При пізньому гестозі вагітних
можна призначати внутрішньовенно натрію
оксибутират, але в поєднанні з гангліоблокуючими препаратами (пентамін — 50 мг;
димекалін — 10 мг), але при цьому треба контролювати артеріальний тиск. У II пе
ріод пологів вводять трихлоретилен для наркозу, азоту закис, призначають пуден-
дальну анестезію.
4.
При захворюваннях серця, печінки, нирок
можна застосовувати всі методи,
але треба бути особливо обережним з препаратами фенотіазинового ряду (фторотан,
трихлоретилен для наркозу).
5.
При передчасних пологах
треба призначати внутрішньом’язово магнію суль
фат (10—20 мл 25 % розчину). У II період пологів ефективна пудендальна анесте
зія. У разі медикаментозної депресії плода з легенів відсмоктують слиз, проводять
штучну вентиляцію легень, у пупкову вену вводять етимізол (0,3—1 мл 0,3 % розчи
ну), еуфілін (0,5—1 мл 2,4 % розчину), 7
%
розчин натрію гідрокарбонату (7—
8 мл), внутрішньовенно кальцію хлорид (2—3 мл 10 % розчину).
_______________ ГІПОКСІЯ ПЛОДА І АСФІКСІЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО________________________
Гіпоксія плода і асфіксія новонародженого — одна із найважливіших проблем
акушерства. Це зумовлено кількома обставинами.
Частота гіпоксичного синдрому у новонароджених досить висока — досягає
183