Упрощенная HTML-версия
КТХ ЧСС плода виражають у балах, що дає можливість прогнозувати реакцію
серця плода в процесі пологів і навіть стан дитини після народження. При цьому
в балах (від 0 до 2) виражають три параметри: частоту, варіабельність і мінливість.
3.
Ультразвукове сканування.
Визначення в динаміці розмірів плода, його голови,
а також плацентометрія дають уявлення про внутрішньоутробний розвиток плода та
функціональний стан його організму.
4.
Амніоскопія
— візуальне дослідження навколоплідних вод. Можна проводити
з 35-го тижня вагітності, на початку пологів і до відходження вод. Протипоказання
до амніоскопії: загроза переривання вагітності, цервіцит, кольпіт. За даними амніо
скопії, ознаками гіпоксії є наявність меконію і забарвлення вод меконієм. Забар
влення меконієм вод у останні 3 міс вагітності є тривожною ознакою і спостерігаєть
ся при пізньому гестозі, переношуванні та інших ускладненнях вагітності. Слід за
значити, що не завжди позитивний результат амніоскопії є абсолютним показан
ням до термінового розроджування.
Тому для уточнення ступеня травмування плода роблять амніоцентез (прокол
навколоплідного міхура трансцервікально або через передню черевну стінку), одер
жують води і визначають їх біохімічні показники. Ознаками гіпоксії є: pH нижче за
7,02, Р
со
. понад 7,33 кПа, Р
0г
нижче за 10,66 кПа, концентрація калію понад
5,5 ммоль/л, сечовини — 7,5 ммоль/л і хлоридів— понад 110 ммоль/л.
Про гіпоксію також свідчать зростання вмісту і активності термостабільної луж
ної фосфатази, бета-глюкуронідази, плацентарного лактогену, зменшення рівня
естріолу. Зниження екскреції естріолу нижче за 5 мг за добу загрожує життю плода,
а падіння до 1 мг за добу свідчить про загибель плода.
ЛІКУВАННЯ ГІПОКСІГ ПЛОДА
Лікування під час вагітності. Передусім треба з’ясувати причину гіпоксії плода
(екстрагенітальні захворювання, ускладнення вагітності, пологів) і призначити від
повідне лікування з приводу основного захворювання чи ускладнення.
Оксигенотерапія.
Вдихання 40—60 % киснево-повітряної суміші із швидкістю
4—5 л за 1 хв протягом 30—60 хв 1—2 рази на добу. Прийом кисневого коктейлю по
150—200 мл 2 рази на добу. Ефективна так звана тріада Ніколаєва: 1) інгаляції кисню
протягом 10 хв, тривалість їх поступово зменшують до 2—3 хв (у тяжких випад
ках — постійно); 2) внутрішньовенно 1 мл 10 % розчину коразолу або кордіаміну;
3) внутрішньовенно 50 мл 40 % розчину глюкози з 300 мг кислоти аскорбінової.
Абдомінальна декомпресія.
Проводять з 28-го тижня вагітності по 2—3 рази на
тиждень або курсами протягом 12—15 діб.
Застосування естрогенних препаратів.
Внутрішньовенно, крапельно вводять по
2—4 мл 1—2 % розчину сигетину на 250 мл 5 % розчину глюкози або на 20 мл
40
%
розчину глюкози 1—2 рази на добу протягом 2—4 діб. У кінці вагітності можна
естрогенні гормони вводити внутрішньом’язово по 20 000 ОД на 0,5 мл ефіру для
наркозу 1 раз на добу протягом 3—5 діб.
Внутрішньовенне введення глюкози з інсуліном, кокарбоксилазою і кислотою
аскорбіновою.
Інсулін застосовують із розрахунку 1 ОД на 5 г сухої маси глюкози
(500 мл 5—10 % розчину глюкози + 10 ОД інсуліну + 50 мг кокарбоксилази),
потім додають 10 мл 5 % розчину кислоти аскорбінової. Поєднання цих препаратів
забезпечує плід енергетичними продуктами обміну.
Призначення судинорозширювальних препаратів:
10 мл 2,4 % розчину еуфіліну
187